Методичне забезпечення навчального процесу
четвер, 1 жовтня 2026 р.
День захисників і захисниць
Незборимий духом
Що ми знаємо про Івана Багряного?
Це давнє запитання постає знову, в час ювілею одного з найвідоміших і найневідоміших українських письменників в одній особі.
Нинішні «Виміри життя» присвячені незвіданому Багряному.
Іван Багряний писав у своїй біографії, що
народився у 1907 році. Натомість багато які джерела засвідчують, що сталося це
на рік швидше.
Його називали і «запеклим антикомуністом», і
«спритним емігрантом», і «бездарним графоманом».
Колись він навчався у Київському художньому
інституті. Але потім доля повернула стежку життя до поезії та прози, до
літератури.
Про ставлення до творчості Івана Багряного в
Україні минулих часів засвідчує «Українська літературна енциклопедія». У
першому томі, виданому в 1988 році, написано, що Іван Багряний – то
«український письменник у ФРН», а твори його «позначені антирадянським
спрямуванням».
Відтоді багато чого змінилося. Літературний і
не тільки інтерес до життя і творчості І.Багряного спалахнув у роки
незалежності України. Вийшли його книги, вийшли книги про нього… А він залишається
незвіданим. Завісу часу піднімають завжди ті, хто найбільше знає.
Ігор Качуровський, лауреат Національної
Шевченківської премії, унікальний енциклопедист, поет, прозаїк і перекладач,
один із небагатьох, хто знає про Багряного те, чого не знає ніхто, казав: Думаю, що єдиний український письменник, у якого
є три твори на рівні світового письменства, - це І.П.Багряний.
Ці твори послідовно за появою так звуться:
повість “Тигролови”; друга повість для молоді всіх народів і всіх віків, це
книга, яка ніколи не загубить своєї вартості, страшна книга “Сад Гетсиманський”
про часи Єжовщини на Україні; третя річ, яку поставив би взагалі на чолі всієї
української художньої прози, - це “Маруся Богуславка” із незавершеного циклу
“Буйний вітер”.
понеділок, 28 вересня 2026 р.
Бабин Яр
Як став можливим Бабин Яр? Чому вони не втекли? Чому не почався масовий опір? Більшість до останнього не знала правди.
пʼятниця, 28 серпня 2026 р.
Жовтий колір пам’яті: чому серпень більше не про літо
Наприкінці серпня зазвичай говорять про прощання з літом, підготовку до школи чи збір врожаю. Але з 2014 року для кожного українця кінець серпня назавжди змінив свій смак і колір. Він став жовтим. Кольором дозрілого соняшника, який замість сонця ввібрав у себе запеклу кров наших захисників під Іловайськом.
- Свідчення очевидців: спогади тих, хто пройшов через пекло Іловайська, Дебальцевого, Азовсталі та Бахмута.
- Книги, написані воїнами: щирі, часом різкі, але абсолютно живі тексти, створені в бліндажах та окопах.
- Поезія війни: вірші, від яких стискається серце, але які дають силу йти далі.
четвер, 27 серпня 2026 р.
170 років від дня народження Івана Франка
27 серпня виповнюється 170 років з дня народження Івана Франка — геніального українського поета, доктора філософії, надзвичайно багатогранного ученого: літературознавця, мовознавця, етнолога, історика, соціолога, економіста і філософа, редактора та видавця, який ще за життя здобув титули «галицького Шевченка», «великого Каменяра» та «українського Мойсея». Він став одним із засновників Русько-української радикальної партії — першої української політичної партії — і був її першим головою.
Сучасники називали Івана Франка «академією в одній особі». Він мав феноменальну пам’ять і володів 14 мовами. За 40 років активного творчого життя в середньому кожні два дні з’являвся новий твір письменника — вірш, новела, повість, роман, наукова праця тощо. Його колосальний творчий і науковий доробок налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів, близько шести тисяч творів написаних українською, польською, німецькою та іншими мовами. Він став першим професійним українським письменником, який заробляв на життя літературною працею.
Іван Франко любив одягати вишиванку і в будні, і в свята. Письменник виніс цю традицію з отчого дому і не зраджував їй упродовж усього життя. Водночас чоловічу вишивану сорочку, оцей обов’язковий елемент українського національного строю, Іван Франко носив з європейським костюмом-трійкою. І це був новаторський підхід — тим самим він став зачинателем нової моди.
Іван Франко був номінований на здобуття Нобелівської премії з літератури — його кандидатуру запропонував професор та доктор філософії з Відня Йосип Застирець. Відомо про дві причини, чому Іван Франко так і не став лауреатом: лист від Застирця прийшов надто пізно, коли список номінантів уже був затверджений і смерть Івана Франка (за правилами Нобелівського комітету премія не вручається посмертно).
Подібно до Шептицького, який в умовах відсутності держави, мовби сам став державою і був дієво присутній у найважливіших сферах галицького буття українців — від хліба духовного до хліба насущного, Франко послідовно розбудовував передовсім літературно-наукову українську державу, значно розширивши своєю творчістю її горизонти.
понеділок, 24 серпня 2026 р.
Перші кроки до знань: першокурсники познайомилися з бібліотекою
Сьогодні для студентів першого курсу відкрилися двері у безмежний світ знань, адже вони вперше завітали на ознайомчу екскурсію до бібліотеки.
Організатором цієї важливої події виступила викладач
соціально-гуманітарних та природничих дисциплін, Назаренко Наталія Анатоліївна,
яка привела першокурсників до книгозбірні, щоб допомогти їм швидше адаптуватися
до освітнього процесу та відкрити для себе головне джерело наукової інформації.
Під час зустрічі ми радо привітали молодь, ознайомили
їх із книгосховищем та читальним залом, а також з електронними ресурсами, які
відтепер доступні для кожного. Особливу увагу приділили правилам користування
літературою: студентам детально розповіли, як швидко знаходити потрібні
видання, на який термін можна брати підручники додому та чому так важливо
дбайливо ставитися до друкованого слова. Фінальним акордом візиту стало
офіційне оформлення читацьких формулярів.
З Днем Незалежності України!
Шановні викладачі, студенти та співробітники коледжу!
Колектив бібліотеки щиро вітає вас із найважливішим
державним святом — Днем Незалежності України!
День Незалежності України — це не просто дата в
календарі, а точка відліку нової епохи, за якою стоять століття боротьби. Проте
найзапекліша битва завжди велася не лише на полі бою, а й на сторінках книг.
Протягом століть українську мову, культуру та історію
намагалися стерти. Лише за останні 400 років наша держава пережила понад 130
офіційних заборон та обмежень українського слова — від Валуєвського циркуляра
та Емського указу до нищення архівів і розстрілів української інтелігенції у ХХ
столітті. Нас намагалися позбавити пам'яті, адже народ без книги та власної
історії легше підкорити.
Але кожне заборонене слово ставало зброєю. Українська
незалежність виросла з рукописів Тараса Шевченка, самвидавів шістдесятників, з
книг, які люди ховали під стріхами та передавали з рук у руки під страхом
арешту. Наші предки зберегли мову й культуру в найважчі часи, щоб сьогодні ми
могли вільно читати, навчатися та думати рідною мовою.
24 серпня
1991 року Акт проголошення незалежності України став логічним підсумком цієї
багатовікової інтелектуальної та духовної відсічі. Сьогодні ми знову захищаємо
свій суверенітет. І роль бібліотеки як охоронця правдивої історії та
національної пам'яті є важливою як ніколи. Ми зберігаємо минуле, щоб
студентство коледжу впевнено творило майбутнє.
Незалежність — це не просто статус, це наша свобода,
право жити на своїй землі, говорити рідною мовою та самостійно обирати
майбутнє. Сьогодні це свято має особливий, священний зміст, адже за кожен день
нашої свободи український народ сплачує надзвичайно високу ціну.
Бібліотека коледжу завжди була і залишається осередком
збереження нашої національної пам'яті, культури та мови. У книгах, що
зберігаються на наших полицях, закарбована багатовікова історія боротьби
українців за державність, мудрість наших предків та сила нашої ідентичності.
Читаючи, вивчаючи та пам'ятаючи свою історію, ми стаємо непереможними.
Сьогодні перед нашою молоддю стоїть надважливе
завдання — здобувати знання, розвивати науку та культуру, щоб будувати сильну,
успішну та сучасну європейську Україну. Віримо, що ваша енергія, таланти та
патріотизм стануть надійною опорою для нашої держави.
Бажаємо вам міцного здоров’я, невичерпного натхнення
до навчання та праці, мирного неба над головою та якнайшвидшої Перемоги! Нехай
любов до Батьківщини надихає вас на нові звершення та добрі справи.
Зі святом! Слава Україні!
З повагою
та найкращими побажаннями, колектив бібліотеки коледжу.
вівторок, 14 липня 2026 р.
З Днем Української Державності!
Щиро вітаємо
з Днем Української Державності! Це надзвичайно важливе свято, яке нагадує світу
про нашу понад тисячолітню історію, міцне національне коріння та безперервну
традицію державотворення від часів Київської Русі.
Державність
— це не просто кордони на карті. Це генетичний код, який витримав тисячу
зимових буревіїв і все одно навесні пускає зелені пагони. Це сила князя
Володимира, воля козацтва і незламність кожного з нас.
Наша
державність сьогодні тримається на міцних плечах воїнів, гарячих серцях
волонтерів і щоденній праці кожного українця. Ми не просто зберегли свою
історію — ми виборюємо її майбутнє. Нехай наше глибоке коріння дає нам сили
вистояти, а пишна крона нашої культури й свободи розквітає під мирним небом. Шануймо
нашу величну історію та віримо у невідворотну перемогу нашої сильної, вільної
та незалежної країни!
Дякуємо
нашим захисникам і захисницям за можливість жити у власній державі. Нехай наша
Україна міцнішає, а дух свободи ніколи не згасає! Слава Україні!
субота, 27 червня 2026 р.
З Днем Конституції України
Конституції України сьогодні
виповнюється 30 років. Саме цього дня, 28 червня, у 1996 році депутати
Верховної Ради України ухвалили основний закон. Цей
документ визначає основи державного устрою України, права і свободи людини та
громадянина, принципи діяльності органів влади, а також утверджує суверенітет,
незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
День Конституції відтоді увійшов до переліку
головних свят нашої держави. Ухвалення народом
свого найголовнішого закону знаменує народження вільної держави.
30 років потому Конституція України залишається
базовим орієнтиром розвитку держави. Вона закріплює принципи, на яких
тримається наша країна: демократію, верховенство права, рівність,
відповідальність держави перед людиною, а також незмінні основи — незалежність
і територіальну цілісність.
Ці принципи щодня захищають українські воїни —
захисники і захисниці, які боронять свободу, демократію та саму можливість
України залишатися незалежною державою. Саме завдяки їхній стійкості ці
положення Основного Закону залишаються не декларацією, а реальною основою
нашого життя.
Сьогодні особливо відчуваємо вагу закладених у
ній принципів. Дякую кожному, хто захищає Україну, працює для людей і зміцнює наші
громади.
Тож нехай ця дата в календарі не стане для нас порожнім звуком і кожен із громадян з гідністю зможе сказати, що ми справді маємо ту країну, на яку ми заслуговуємо. Нехай вона залишається незалежною і могутньою. Нехай на жовтих полях достигає врожай радості, а блакитне небо ніколи не сховають ні дим, ні хмари гніву. Зі святом нас, із Днем Конституції!
вівторок, 12 травня 2026 р.
Нові сторінки для майбутніх поколінь
Патріотичний концерт за участю
представників Збройних Сил України став справжнім проявом єдності, сили духу та
любові до рідної землі. Щирі пісні, проникливі слова й неймовірна атмосфера
подарували присутнім незабутні емоції та віру в перемогу України.
Під час урочистого концерту Музей Повітряних Сил ЗСУ подарував коледжу цінну літературу, що стане корисним джерелом знань для студентів та викладачів. Захід пройшов у теплій атмосфері, об’єднавши творчість, патріотизм і повагу до історії. Подаровані видання сприятимуть поглибленню знань молоді про історію авіації та Повітряних Сил України.
Висловлюємо щиру вдячність нашим захисникам і всім
учасникам концерту за мужність, талант та патріотизм. Такі заходи надихають,
об’єднують людей і нагадують, якою великою ціною виборюється мир та
незалежність нашої держави.
пʼятниця, 8 травня 2026 р.
День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Це державне свято офіційно запровадили у 2023 році замість радянського формату "Дня перемоги" 9 травня.
День пам'яті та примирення – день вшанування загиблих воїнів, жертв війни та воєнних злочинів, депортацій та жертв злочинів проти людяності, скоєних у роки Другої світової війни. Саме на території України відбувалися найзапекліші бої усієї війни.
Ключові повідомлення
Понад 10 років тому Україна долучилася
до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не
святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня
та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі
боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує
їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про
загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.
Друга світова розпочалася для
України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і
бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22
червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію
СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб
було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із
них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.
День пам’яті та перемоги – це
нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох
тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й
комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу
чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили
на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та
злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та
інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних
втрат.
На початку війни український
народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами.
Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у
власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання»
та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони
розглядали виключно як ресурс.
Під час Другої світової війни
українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися
героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях
Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках
у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і
повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані
на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних
дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.
Вигнання нацистських окупантів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору. Його проявом стали м’ясні штурми «чорносвитників», депортація кримських татар та інших народів із Криму, масовий штучний голод 1946–1947 років, депортації етнічних українців Польщі, повернення репресій, повторна радянізація західної України, спроби знищення Української автокефальної православної та Української греко-католицької церков тощо.
субота, 25 квітня 2026 р.
День памʼяті Чорнобильської трагедіі
Сьогодні дякуємо усім, хто у 86-му став ліквідатором аварії на ЧАЕС. Аварії, яка стала наслідком замовчування й недбалості радянської влади і якої можна було б уникнути. Але цінність людини й життя тоді була мізерною, напротивагу амбіціям комуністичних лідерів, які до останнього приховували катастрофу.
40 років тому сотні втратили рідних, тисячі змушені були покинути свої домівки, а для мільйонів українців наслідки аварії дають про себе знати й досі. Слова вдячності пожежникам, лікарям, військовим, науковцям і будівельникам, які боролися з наслідками аварії. Вічна пам’ять ліквідаторам, які вже відійшли у вічність.
четвер, 9 квітня 2026 р.
Великодній дивосвіт: у бібліотеці коледжу відбувся майстер-клас із прикрашання кошиків
Великодні майстер-класи завжди створюють особливу атмосферу затишку та творчості.
Напередодні світлого свята Воскресіння Христового бібліотека нашого коледжу перетворилася на справжню творчу майстерню. Для студентів було проведено майстер-клас «Великодній кошик: традиції та сучасний декор», присвячений мистецтву оформлення головного символу свята.
Бібліотекарі разом із творчими студентами не лише ділилися секретами декорування, а й розповідали про глибоке символічне значення кожного елемента, що кладеться до кошика.
Затишна атмосфера бібліотеки та спільна
праця подарували всім присутнім відчуття єднання та духовного піднесення. Кожен
учасник зміг створити унікальну композицію, яка стане окрасою святкового столу
та принесе в оселю радість.
Такі заходи в нашому коледжі вже стали
доброю традицією, адже вони допомагають молоді не лише опановувати нові творчі
навички, а й зберігати та популяризувати українські народні звичаї.
Дякуємо студентвм першого курсу, групи Б-11, та їх куратору, Наталії НАЗАРЕНКО за те, що долучились до створення святкового настрою! Нехай ваші кошики будуть повними, а помисли — чистими.
середа, 1 квітня 2026 р.
217 років від дня народження Гоголя Миколи Васильовича
понеділок, 9 березня 2026 р.
9
9 березня — особливий день для кожного українця.
Ці слова – вічні, його творчість актуальна і нині, пройшовши крізь століття. Наш, український, щирий і вистражданий часом Кобзар став своєрідним пророком, адже в кожному його творі простежується не лише філософське осмислення минулого, а й застереження та повчання для майбутніх поколінь.
Як ніколи – сьогодні його твори набувають патріотичної доцільності. Хіба могли ми уявляти колись, що піде, як писав Тарас Григорович, "війною брат на брата…"??? Проте після усвідомлення тих жахіть, які нині лишають по собі російські варвари в Донецьку, Луганську, Бахмуті, Харкові, Херсоні, Маріуполі, Чернігові, Сумах, Миколаєві, Києві й Київській області та інших містах, постає питання: "А чи були вони братами нам хоч колись, хоч на мить…?"
З нами – правда, з нами – сила, з нами – Бог! Творчість Великого Кобзаря – це канва патріотичного духу України.
Тарас Шевченко для України і в Україні житиме вічно. Він сьогодні, як ніколи, органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно у вільній державі, підсвідомо і свідомо через уста кожного промовляє до ворогів: "
І не сховаєтеся; всюди
Вас найде правда-мста…"
("Осія". Глава XIV)
Весь свій талант він присвятив Україні. "Нема на світі України, немає другого Дніпра" – тепер не просто рядки Кобзаря. Зараз для кожного з нас вони набувають сакрального значення: наша країна – найбільша цінність, ми готові битися за неї, бо вона – найкраща.
Наступні слова – теж пророчі: і про наші національні голос і гордість, і про кров, яку проливаємо у війні.
"Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море.
Дітей ваших… і не буде
Кому помагати".
("І мертвим, і живим, і ненародженим…")
І попри все – знаємо, що переможемо!
"Борітеся – поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!"
("Кавказ")
#Шевченко #9березня #Кобзар #Україна #ТарасШевченко
День захисників і захисниць
1 жовтня Україна відзначає День захисників і захисниць. Їм довелося стати між країною і ворогом. Вчитель став артилеристом. Будівельник керу...







