З Днем Української Державності!

Щиро вітаємо з Днем Української Державності! Це надзвичайно важливе свято, яке нагадує світу про нашу понад тисячолітню історію, міцне національне коріння та безперервну традицію державотворення від часів Київської Русі.

Державність — це не просто кордони на карті. Це генетичний код, який витримав тисячу зимових буревіїв і все одно навесні пускає зелені пагони. Це сила князя Володимира, воля козацтва і незламність кожного з нас.

Наша державність сьогодні тримається на міцних плечах воїнів, гарячих серцях волонтерів і щоденній праці кожного українця. Ми не просто зберегли свою історію — ми виборюємо її майбутнє. Нехай наше глибоке коріння дає нам сили вистояти, а пишна крона нашої культури й свободи розквітає під мирним небом. Шануймо нашу величну історію та віримо у невідворотну перемогу нашої сильної, вільної та незалежної країни!

Дякуємо нашим захисникам і захисницям за можливість жити у власній державі. Нехай наша Україна міцнішає, а дух свободи ніколи не згасає! Слава Україні!

З Днем Конституції України

Конституції України сьогодні виповнюється 30 років. Саме цього дня, 28 червня, у 1996 році депутати Верховної Ради України ухвалили основний закон. Цей документ визначає основи державного устрою України, права і свободи людини та громадянина, принципи діяльності органів влади, а також утверджує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.

День Конституції відтоді увійшов до переліку головних свят нашої держави. Ухвалення народом свого найголовнішого закону знаменує народження вільної держави.

30 років потому Конституція України залишається базовим орієнтиром розвитку держави. Вона закріплює принципи, на яких тримається наша країна: демократію, верховенство права, рівність, відповідальність держави перед людиною, а також незмінні основи — незалежність і територіальну цілісність.

Ці принципи щодня захищають українські воїни — захисники і захисниці, які боронять свободу, демократію та саму можливість України залишатися незалежною державою. Саме завдяки їхній стійкості ці положення Основного Закону залишаються не декларацією, а реальною основою нашого життя.

Сьогодні особливо відчуваємо вагу закладених у ній принципів. Дякую кожному, хто захищає Україну, працює для людей і зміцнює наші громади.

               Тож нехай ця дата в календарі не стане для нас порожнім звуком і кожен із громадян з гідністю зможе сказати, що ми справді маємо ту країну, на яку ми заслуговуємо. Нехай вона залишається незалежною і могутньою. Нехай на жовтих полях достигає врожай радості, а блакитне небо ніколи не сховають ні дим, ні хмари гніву. Зі святом нас, із Днем Конституції! 

Нові сторінки для майбутніх поколінь

Патріотичний концерт за участю представників Збройних Сил України став справжнім проявом єдності, сили духу та любові до рідної землі. Щирі пісні, проникливі слова й неймовірна атмосфера подарували присутнім незабутні емоції та віру в перемогу України.

Під час урочистого концерту Музей Повітряних Сил ЗСУ подарував коледжу цінну літературу, що стане корисним джерелом знань для студентів та викладачів. Захід пройшов у теплій атмосфері, об’єднавши творчість, патріотизм і повагу до історії. Подаровані видання сприятимуть поглибленню знань молоді про історію авіації та Повітряних Сил України.

Висловлюємо щиру вдячність нашим захисникам і всім учасникам концерту за мужність, талант та патріотизм. Такі заходи надихають, об’єднують людей і нагадують, якою великою ціною виборюється мир та незалежність нашої держави.

День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

 

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Це державне свято офіційно запровадили у 2023 році замість радянського формату "Дня перемоги" 9 травня.

День пам'яті та примирення – день вшанування загиблих воїнів, жертв війни та воєнних злочинів, депортацій та жертв злочинів проти людяності, скоєних у роки Другої світової війни. Саме на території України відбувалися найзапекліші бої усієї війни.

Ключові повідомлення

Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.

Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.

Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Вигнання нацистських окупантів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору. Його проявом стали м’ясні штурми «чорносвитників», депортація кримських татар та інших народів із Криму, масовий штучний голод 1946–1947 років, депортації етнічних українців Польщі, повернення репресій, повторна радянізація західної України, спроби знищення Української автокефальної православної та Української греко-католицької церков тощо.

День памʼяті Чорнобильської трагедіі

 

Сьогодні дякуємо усім, хто у 86-му став ліквідатором аварії на ЧАЕС. Аварії, яка стала наслідком замовчування й недбалості радянської влади і якої можна було б уникнути. Але цінність людини й життя тоді була мізерною, напротивагу амбіціям комуністичних лідерів, які до останнього приховували катастрофу. 

      40 років тому сотні втратили рідних, тисячі змушені були покинути свої домівки, а для мільйонів українців наслідки аварії дають про себе знати й досі. Слова вдячності пожежникам, лікарям, військовим, науковцям і будівельникам, які боролися з наслідками аварії. Вічна пам’ять ліквідаторам, які вже відійшли у вічність. 

Великодній дивосвіт: у бібліотеці коледжу відбувся майстер-клас із прикрашання кошиків

Великодні майстер-класи завжди створюють особливу атмосферу затишку та творчості.

Напередодні світлого свята Воскресіння Христового бібліотека нашого коледжу перетворилася на справжню творчу майстерню. Для студентів було проведено майстер-клас «Великодній кошик: традиції та сучасний декор», присвячений мистецтву оформлення головного символу свята.

Бібліотекарі разом із творчими студентами не лише ділилися секретами декорування, а й розповідали про глибоке символічне значення кожного елемента, що кладеться до кошика.

Затишна атмосфера бібліотеки та спільна праця подарували всім присутнім відчуття єднання та духовного піднесення. Кожен учасник зміг створити унікальну композицію, яка стане окрасою святкового столу та принесе в оселю радість.

Такі заходи в нашому коледжі вже стали доброю традицією, адже вони допомагають молоді не лише опановувати нові творчі навички, а й зберігати та популяризувати українські народні звичаї.

Дякуємо студентвм першого курсу, групи Б-11, та їх куратору, Наталії НАЗАРЕНКО за те, що долучились до створення святкового настрою! Нехай ваші кошики будуть повними, а помисли — чистими.

217 років від дня народження Гоголя Миколи Васильовича

1 квітня - 217 років від дня народження Гоголя Миколи Васильовича (1809-1852), прозаїка, драматурга, критика, публіциста українського походження. Письменник залишив у спадок рідному народові неоціненний доробок з повістей і романів, драматургії та публіцистики, в яких створив цілу енциклопедію українського життя, зобразив побут і дух українського села, наші прадавні вірування, життєдайну суміш реалістичного й фантастичного. Такі твори, як «Тарас Бульба», «Мертві душі», «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Ревізор», «Вій», «Одруження», «Записки божевільного», можна віднести до найвищих художніх досягнень світової літератури.

 9

9 березня — особливий день для кожного українця.

 Саме цього дня народився Тарас Григорович Шевченко — людина, чиє слово стало голосом нації, совістю народу і символом боротьби за свободу.

Його рядки написані серцем і болем за Україну. Вони пройшли крізь століття і сьогодні звучать так само сильно, правдиво і пророче.

Його «Кобзар» — це не лише книга.

Це душа України. 

Сьогодні ми знову схиляємо голову перед великим Кобзарем, пам’ятаємо його слово і передаємо його силу наступним поколінням.

Бо поки живе Шевченкове слово — живе і Україна. 

#Шевченко #9березня

#Кобзар #Україна

#ТарасШевченко

   "Тарас Шевченко з бігом часу став у нас поетом, пошана до якого перетворилася на всенаціональну.

 Заслуга Шевченкового "Кобзаря" в історії світогляду українського народу величезна. Це він помітно перетворив і далі перетворює український народ на політично й національно дозрілу націю, це він дав усім національну політичну ідеологію". (Іларіон. Поет на службі народу // Віра й Культура. – 1959. – Ч. 12.).
  Ці слова – вічні, його творчість актуальна і нині, пройшовши крізь століття. Наш, український, щирий і вистражданий часом Кобзар став своєрідним пророком, адже в кожному його творі простежується не лише філософське осмислення минулого, а й застереження та повчання для майбутніх поколінь.
  Як ніколи – сьогодні його твори набувають патріотичної доцільності. Хіба могли ми уявляти колись, що піде, як писав Тарас Григорович, "війною брат на брата…"??? Проте після усвідомлення тих жахіть, які нині лишають по собі російські варвари в Донецьку, Луганську, Бахмуті, Харкові, Херсоні, Маріуполі, Чернігові, Сумах, Миколаєві, Києві й Київській області та інших містах, постає питання: "А чи були вони братами нам хоч колись, хоч на мить…?"
  З нами – правда, з нами – сила, з нами – Бог! Творчість Великого Кобзаря – це канва патріотичного духу України.
  Тарас Шевченко для України і в Україні житиме вічно. Він сьогодні, як ніколи, органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно у вільній державі, підсвідомо і свідомо через уста кожного промовляє до ворогів: "

…не втечете.
  І не сховаєтеся; всюди
  Вас найде правда-мста…"

  ("Осія". Глава XIV)

  Весь свій талант він присвятив Україні. "Нема на світі України, немає другого Дніпра" – тепер не просто рядки Кобзаря. Зараз для кожного з нас вони набувають сакрального значення: наша країна – найбільша цінність, ми готові битися за неї, бо вона – найкраща.
  Наступні слова – теж пророчі: і про наші національні голос і гордість, і про кров, яку проливаємо у війні.

  "Настане суд, заговорять
  І Дніпро, і гори!
  І потече сторіками
  Кров у синє море.
  Дітей ваших… і не буде
  Кому помагати".

  ("І мертвим, і живим, і ненародженим…")

  І попри все – знаємо, що переможемо!

  "Борітеся – поборете!
  Вам бог помагає!
  За вас правда, за вас слава
  І воля святая!"

  ("Кавказ")
#Шевченко #9березня #Кобзар #Україна #ТарасШевченко

Про використання штучного інтелекту в науковій та освітянській діяльності:

·       МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ

·       АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

·       ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна бібліотечно-інформаційна безперервна освіта: майбутнє твориться сьогодні», Славське.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У БІБЛІОТЕЧНО ІНФОРМАЦІЙНІЙ ОСВІТІ ТА БІБЛІОТЕЧНІЙ ПРАКТИЦІ: МОЖЛИВОСТІ, ВИКЛИКИ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

 Олег Сербін, д. н. із соц. ком., віцепрезидент ВГО Українська бібліотечна асоціація, генеральний директор НБУ ім. Ярослава Мудрого Світлана Барабаш, к. н. із соц. ком., учений секретар НТБ ім. Г. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського Олег Сербін зазначив, що питання використання ШІ – це дуже актуальна тема, яка не вперше обговорюється на освітянських форумах. «Використання ШІ в освіті та науці: нові стандарти академічної доброчесності» - дискусійна тема Ярослави Хіміч, к і. н., доцент кафедри артменеджменту та інформаційних технологій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, голови Секції з бібліотечно інформаційної освіти ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Ярослава Хіміч вела дискусію щодо зміни ролі вчителя в епоху ШІ. Зокрема звернула увагу на Закон про академічну доброчесність https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4742-20#Text від 18.12.2025 №4742-IX, спрямований на боротьбу з написанням робіт на замовлення та підвищення якості освіти.

Ярослава Хіміч зосередила увагу на деяких питаннях академічної доброчесності, зокрема наголосила, що З липня 2026 року, (після введення Закону в дію) практика написання наукових робіт на замовлення та реклама щодо написання курсових, дипломних та інших наукових робіт підпадає під його дію. Водночас авторам робіт важливо знати, що все, що використовується штучним інтелектом має мати відповідні посилання із зазначенням програми ШІ, за допомогою якої згенеровано той чи інший матеріал. Варто пам’ятати, що згенерована за допомогою ШІ інформація не є абсолютною істиною. ШІ – це помічник, який сприяє економії часу для розробки рішень. Тому його варто використовувати як інструмент для ідей, а не як остаточне джерело правди. З огляду на стрімкий розвиток цифрових технологій наразі штучний інтелект виступає в ролі помічника та інструмента, позаяк замінити людське мислення, а саме емоційний інтелект, інтуїцію та ін. він не може. ШІ – це партнер, який здатен підсилити можливості людини, а згенерована інформація завжди потребує перевірки.

24 лютого 2026 року – четверта річниця повномасштабного вторгнення рф в Україну

 

24 лютого 2022 року. Це ще одна важлива і болюча дата для кожного українця. У 2022-му зранку сталися перші вибухи від ракет і перші російські танки відкрито заїхали на території суверенної України. Це день, який розділив життя українців на «до» та «після». Це чотири роки болю і втрат, але водночас – чотири роки незламності, хоробрості, сміливості, солідарності та віри у справедливість. У світову історію ця дата, імовірно, увійде як день, коли росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, прагнучи знищити українську державність, культуру, свободу.

Від 2014 року, коли рф окупувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької, Луганської та Херсонської областей,  Україна веде справедливу війну за збереження незалежності, за право на вільний європейський та євроатлантичний вибір, за суверенітет і територіальну цілісність.

Спершу ми мріяли про Європу, а тепер її обороняємо. Україна стала не лише щитом, що тримає оборону перед натиском ворога, а й змінює філософію розвитку всього європейського континенту.

Війна в Україні та за Україну не почалася зненацька. Повномасштабний напад – це чергова спроба зламати Україну. Війна не оминула жодної родини, торкнулася кожного. І кожен проходить це випробування по-різному. Але спільним для багатьох залишається прагнення перемоги, бажання знищити ворога, вистояти та втримати незалежність. Це спонукає до дій та мобілізує зусилля.

У найважчі часи нашої історії українці об’єднувалися для відсічі ворогові, масово ставали на захист рідної землі. Наша готовність до спротиву є вирішальною запорукою перемоги.

Ця війна – це не лише спогади про біль та жахіття, які спричинив безжальний окупант українському народові. Це історія про нашу неймовірну силу, любов та світло, яке запалюється щодня у серці кожного українця.

У лютому 2025 року Верховна Рада України проголосувала за встановлення у країні Національного дня молитви – це день, коли українці незалежно від віросповідання об’єднуються у молитві за свою країну, її народ і майбутнє. Адже молитва завжди була джерелом сили та підтримки для українського народу. У Національний день молитви люди різних релігійних переконань єднаються, щоб разом просити у Бога добра для України.

Це особлива дата, яка нагадує про силу віри та важливість духовної єдності. Дату для цього дня обрали невипадково – це річниця повномасштабного вторгнення росії в Україну – 24 лютого.

Ми пам'ятаємо кожного, хто втратив життя за Україну. Ми продовжимо боротьбу. Ми переможемо.

20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні

 

Сьогодні в Україні вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні, які під час Революції Гідності віддали своє життя за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє країни. Це найтрагічніша дата в історії Революції Гідності.

107 людей — на щиті. Їхня кров на бруківці Інститутської вулиці в Києві зробила те, чого москва не передбачала: не зупинила Україну, а переплавила її у найміцнішу сталь.

Майдан став однією з основ нового українського війська — одразу після протистоянь у столиці перші добровольці вирушили на фронт. Багато хто з них воює і досі.

Сьогодні Небесна Сотня не з нами, на землі. Ці втрати ми ніколи не забудемо.

Сьогодні ми не просто згадуємо.

Ми обіцяємо пам’ятати.

Ми обіцяємо бути гідними їхнього подвигу.

Світла пам’ять Героям.

Слава Україні!

29 січня – день пам’яті Героїв Крут

 

29 січня – річниця бою під Крутами, котрий для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

29 січня 1918 року, українці стримали наступ більшовицької армії на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.

Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

День вшанування пам’яті жертв Голокосту

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау. Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» - таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату. Утім, останній рік війни Росії проти України виразно засвідчив, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення. Необхідний мінімум – активне осмислення та діалог, щоб сприяти постійній свідомості у принаймні значної частини суспільства того, як діють механізми соціальної агресії.

Василь Стус - (1938–1985) видатний український поет, мислитель, правозахисник, символ незламності українського духу

Василь Стус — це голос сумління у світі розхитаних і розмитих понять правди, порядності, честі. 

Євген Сверстюк

Василь Стус — визначний Поет і Громадянин, один з найвидатніших українських діячів ХХ сто­ліття, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, Герой України.

Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року у селі Рахнівка, в селянській родині. Дитинство і юність майбутнього поета минули на Донбасі. Навчався в середній школі м. Сталіно (нині – Донецьк), яку закінчив із срібною медаллю у 1954 році. Продовжив навчання у Сталінському педагогічному інституті, де у 1959 році отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «українська мова і література». По закінченні інституту три місяці вчителював, потім проходив службу в армії.