Жовтий колір пам’яті: чому серпень більше не про літо

 

Наприкінці серпня зазвичай говорять про прощання з літом, підготовку до школи чи збір врожаю. Але з 2014 року для кожного українця кінець серпня назавжди змінив свій смак і колір. Він став жовтим. Кольором дозрілого соняшника, який замість сонця ввібрав у себе запеклу кров наших захисників під Іловайськом.

29 серпня — День пам’яті захисників України.

У цей день ми не просто рахуємо роки чи згадуємо сухі історичні факти. Ми зупиняємося. Бібліотека — це місце, де зазвичай панує тиша, яка допомагає думати. Але сьогодні наша тиша особлива. Вона солідарна з тією хвилиною мовчання, що о 9:00 ранку об'єднує всю країну. Це тиша вдячності й невимовного болю.

Книги, що тримають небо

Пам'ять — дивна річ. Вона може стиратися від щоденних турбот, але завдання бібліотеки — не дати їй згаснути. Ми часто звикли сприймати героїв як персонажів із підручників історії. Але сучасні герої — це ті, хто ще вчора сидів у читальних залах бібліотек, брав книги, пив каву на сусідній вулиці й мав тисячі планів на життя.

Сьогодні на полицях бібліотек особливе місце займає література про сучасну російсько-українську війну:

• Свідчення очевидців: спогади тих, хто пройшов через пекло Іловайська, Дебальцевого, Азовсталі та Бахмута.
• Книги, написані воїнами: щирі, часом різкі, але абсолютно живі тексти, створені в бліндажах та окопах.
• Поезія війни: вірші, від яких стискається серце, але які дають силу йти далі.

Ці видання — не просто папір. Це паперові пам'ятники кожному, хто віддав найдорожче за наше право читати українською, жити на своїй землі та вільно мислити.

Більше, ніж символи

Символом цього дня є соняшник. Понівечені снарядами соняшникові поля Донеччини стали останнім земним прихистком для сотень наших воїнів. Сьогодні цей образ нагадує нам: життя переможе, якщо ми не забудемо, якою ціною дається кожен новий ранок.

Пам'ятаймо. Бо поки ми пам'ятаємо — вони живі.

170 років від дня народження Івана Франка

 27 серпня виповнюється 170 років з дня народження Івана Франка — геніального українського поета, доктора філософії, надзвичайно багатогранного ученого: літературознавця, мовознавця, етнолога, історика, соціолога, економіста і філософа, редактора та видавця, який ще за життя здобув титули «галицького Шевченка», «великого Каменяра» та «українського Мойсея». Він став одним із засновників Русько-української радикальної партії — першої української політичної партії — і був її першим головою. 

Сучасники називали Івана Франка «академією в одній особі». Він мав феноменальну пам’ять і володів 14 мовами. За 40 років активного творчого життя в середньому кожні два дні з’являвся новий твір письменника — вірш, новела, повість, роман, наукова праця тощо. Його колосальний творчий і науковий доробок налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів, близько шести тисяч творів написаних українською, польською, німецькою та іншими мовами.  Він став першим професійним українським письменником, який заробляв на життя літературною працею. 

Іван Франко любив одягати вишиванку і в будні, і в свята. Письменник виніс цю традицію з отчого дому і не зраджував їй упродовж усього життя. Водночас чоловічу вишивану сорочку, оцей обов’язковий елемент українського національного строю, Іван Франко носив з європейським костюмом-трійкою. І це був новаторський підхід — тим самим він став зачинателем нової моди. 

Іван Франко був номінований на здобуття Нобелівської премії з літератури — його кандидатуру запропонував професор та доктор філософії з Відня Йосип Застирець. Відомо про дві причини, чому Іван Франко так і не став лауреатом: лист від Застирця прийшов надто пізно, коли список номінантів уже був затверджений і смерть Івана Франка (за правилами Нобелівського комітету премія не вручається посмертно).

Подібно до Шептицького, який в умовах відсутності держави, мовби сам став державою і був дієво присутній у найважливіших сферах галицького буття українців — від хліба духовного до хліба насущного, Франко послідовно розбудовував передовсім літературно-наукову українську державу, значно розширивши своєю творчістю її горизонти.

Перші кроки до знань: першокурсники познайомилися з бібліотекою

 

Сьогодні для студентів першого курсу відкрилися двері у безмежний світ знань, адже вони вперше завітали на ознайомчу екскурсію до бібліотеки. 

Організатором цієї важливої події виступила викладач соціально-гуманітарних та природничих дисциплін, Назаренко Наталія Анатоліївна, яка привела першокурсників до книгозбірні, щоб допомогти їм швидше адаптуватися до освітнього процесу та відкрити для себе головне джерело наукової інформації.

Під час зустрічі ми радо привітали молодь, ознайомили їх із книгосховищем та читальним залом, а також з електронними ресурсами, які відтепер доступні для кожного. Особливу увагу приділили правилам користування літературою: студентам детально розповіли, як швидко знаходити потрібні видання, на який термін можна брати підручники додому та чому так важливо дбайливо ставитися до друкованого слова. Фінальним акордом візиту стало офіційне оформлення читацьких формулярів.

З Днем Незалежності України!

                     Шановні викладачі, студенти та співробітники коледжу!

Колектив бібліотеки щиро вітає вас із найважливішим державним святом — Днем Незалежності України!

День Незалежності України — це не просто дата в календарі, а точка відліку нової епохи, за якою стоять століття боротьби. Проте найзапекліша битва завжди велася не лише на полі бою, а й на сторінках книг.

Протягом століть українську мову, культуру та історію намагалися стерти. Лише за останні 400 років наша держава пережила понад 130 офіційних заборон та обмежень українського слова — від Валуєвського циркуляра та Емського указу до нищення архівів і розстрілів української інтелігенції у ХХ столітті. Нас намагалися позбавити пам'яті, адже народ без книги та власної історії легше підкорити.

Але кожне заборонене слово ставало зброєю. Українська незалежність виросла з рукописів Тараса Шевченка, самвидавів шістдесятників, з книг, які люди ховали під стріхами та передавали з рук у руки під страхом арешту. Наші предки зберегли мову й культуру в найважчі часи, щоб сьогодні ми могли вільно читати, навчатися та думати рідною мовою.

24 серпня 1991 року Акт проголошення незалежності України став логічним підсумком цієї багатовікової інтелектуальної та духовної відсічі. Сьогодні ми знову захищаємо свій суверенітет. І роль бібліотеки як охоронця правдивої історії та національної пам'яті є важливою як ніколи. Ми зберігаємо минуле, щоб студентство коледжу впевнено творило майбутнє.

Незалежність — це не просто статус, це наша свобода, право жити на своїй землі, говорити рідною мовою та самостійно обирати майбутнє.                     Сьогодні це свято має особливий, священний зміст, адже за кожен день нашої свободи український народ сплачує надзвичайно високу ціну.

Бібліотека коледжу завжди була і залишається осередком збереження нашої національної пам'яті, культури та мови. У книгах, що зберігаються на наших полицях, закарбована багатовікова історія боротьби українців за державність, мудрість наших предків та сила нашої ідентичності. Читаючи, вивчаючи та пам'ятаючи свою історію, ми стаємо непереможними.

Сьогодні перед нашою молоддю стоїть надважливе завдання — здобувати знання, розвивати науку та культуру, щоб будувати сильну, успішну та сучасну європейську Україну. Віримо, що ваша енергія, таланти та патріотизм стануть надійною опорою для нашої держави.

Бажаємо вам міцного здоров’я, невичерпного натхнення до навчання та праці, мирного неба над головою та якнайшвидшої Перемоги! Нехай любов до Батьківщини надихає вас на нові звершення та добрі справи.

Зі святом! Слава Україні!

З повагою та найкращими побажаннями, колектив бібліотеки коледжу.

З Днем Української Державності!

Щиро вітаємо з Днем Української Державності! Це надзвичайно важливе свято, яке нагадує світу про нашу понад тисячолітню історію, міцне національне коріння та безперервну традицію державотворення від часів Київської Русі.

Державність — це не просто кордони на карті. Це генетичний код, який витримав тисячу зимових буревіїв і все одно навесні пускає зелені пагони. Це сила князя Володимира, воля козацтва і незламність кожного з нас.

Наша державність сьогодні тримається на міцних плечах воїнів, гарячих серцях волонтерів і щоденній праці кожного українця. Ми не просто зберегли свою історію — ми виборюємо її майбутнє. Нехай наше глибоке коріння дає нам сили вистояти, а пишна крона нашої культури й свободи розквітає під мирним небом. Шануймо нашу величну історію та віримо у невідворотну перемогу нашої сильної, вільної та незалежної країни!

Дякуємо нашим захисникам і захисницям за можливість жити у власній державі. Нехай наша Україна міцнішає, а дух свободи ніколи не згасає! Слава Україні!

З Днем Конституції України

Конституції України сьогодні виповнюється 30 років. Саме цього дня, 28 червня, у 1996 році депутати Верховної Ради України ухвалили основний закон. Цей документ визначає основи державного устрою України, права і свободи людини та громадянина, принципи діяльності органів влади, а також утверджує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.

День Конституції відтоді увійшов до переліку головних свят нашої держави. Ухвалення народом свого найголовнішого закону знаменує народження вільної держави.

30 років потому Конституція України залишається базовим орієнтиром розвитку держави. Вона закріплює принципи, на яких тримається наша країна: демократію, верховенство права, рівність, відповідальність держави перед людиною, а також незмінні основи — незалежність і територіальну цілісність.

Ці принципи щодня захищають українські воїни — захисники і захисниці, які боронять свободу, демократію та саму можливість України залишатися незалежною державою. Саме завдяки їхній стійкості ці положення Основного Закону залишаються не декларацією, а реальною основою нашого життя.

Сьогодні особливо відчуваємо вагу закладених у ній принципів. Дякую кожному, хто захищає Україну, працює для людей і зміцнює наші громади.

               Тож нехай ця дата в календарі не стане для нас порожнім звуком і кожен із громадян з гідністю зможе сказати, що ми справді маємо ту країну, на яку ми заслуговуємо. Нехай вона залишається незалежною і могутньою. Нехай на жовтих полях достигає врожай радості, а блакитне небо ніколи не сховають ні дим, ні хмари гніву. Зі святом нас, із Днем Конституції! 

Нові сторінки для майбутніх поколінь

Патріотичний концерт за участю представників Збройних Сил України став справжнім проявом єдності, сили духу та любові до рідної землі. Щирі пісні, проникливі слова й неймовірна атмосфера подарували присутнім незабутні емоції та віру в перемогу України.

Під час урочистого концерту Музей Повітряних Сил ЗСУ подарував коледжу цінну літературу, що стане корисним джерелом знань для студентів та викладачів. Захід пройшов у теплій атмосфері, об’єднавши творчість, патріотизм і повагу до історії. Подаровані видання сприятимуть поглибленню знань молоді про історію авіації та Повітряних Сил України.

Висловлюємо щиру вдячність нашим захисникам і всім учасникам концерту за мужність, талант та патріотизм. Такі заходи надихають, об’єднують людей і нагадують, якою великою ціною виборюється мир та незалежність нашої держави.