9

9 березня — особливий день для кожного українця.

 Саме цього дня народився Тарас Григорович Шевченко — людина, чиє слово стало голосом нації, совістю народу і символом боротьби за свободу.

Його рядки написані серцем і болем за Україну. Вони пройшли крізь століття і сьогодні звучать так само сильно, правдиво і пророче.

Його «Кобзар» — це не лише книга.

Це душа України. 

Сьогодні ми знову схиляємо голову перед великим Кобзарем, пам’ятаємо його слово і передаємо його силу наступним поколінням.

Бо поки живе Шевченкове слово — живе і Україна. 

#Шевченко #9березня

#Кобзар #Україна

#ТарасШевченко

   "Тарас Шевченко з бігом часу став у нас поетом, пошана до якого перетворилася на всенаціональну.

 Заслуга Шевченкового "Кобзаря" в історії світогляду українського народу величезна. Це він помітно перетворив і далі перетворює український народ на політично й національно дозрілу націю, це він дав усім національну політичну ідеологію". (Іларіон. Поет на службі народу // Віра й Культура. – 1959. – Ч. 12.).
  Ці слова – вічні, його творчість актуальна і нині, пройшовши крізь століття. Наш, український, щирий і вистражданий часом Кобзар став своєрідним пророком, адже в кожному його творі простежується не лише філософське осмислення минулого, а й застереження та повчання для майбутніх поколінь.
  Як ніколи – сьогодні його твори набувають патріотичної доцільності. Хіба могли ми уявляти колись, що піде, як писав Тарас Григорович, "війною брат на брата…"??? Проте після усвідомлення тих жахіть, які нині лишають по собі російські варвари в Донецьку, Луганську, Бахмуті, Харкові, Херсоні, Маріуполі, Чернігові, Сумах, Миколаєві, Києві й Київській області та інших містах, постає питання: "А чи були вони братами нам хоч колись, хоч на мить…?"
  З нами – правда, з нами – сила, з нами – Бог! Творчість Великого Кобзаря – це канва патріотичного духу України.
  Тарас Шевченко для України і в Україні житиме вічно. Він сьогодні, як ніколи, органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно у вільній державі, підсвідомо і свідомо через уста кожного промовляє до ворогів: "

…не втечете.
  І не сховаєтеся; всюди
  Вас найде правда-мста…"

  ("Осія". Глава XIV)

  Весь свій талант він присвятив Україні. "Нема на світі України, немає другого Дніпра" – тепер не просто рядки Кобзаря. Зараз для кожного з нас вони набувають сакрального значення: наша країна – найбільша цінність, ми готові битися за неї, бо вона – найкраща.
  Наступні слова – теж пророчі: і про наші національні голос і гордість, і про кров, яку проливаємо у війні.

  "Настане суд, заговорять
  І Дніпро, і гори!
  І потече сторіками
  Кров у синє море.
  Дітей ваших… і не буде
  Кому помагати".

  ("І мертвим, і живим, і ненародженим…")

  І попри все – знаємо, що переможемо!

  "Борітеся – поборете!
  Вам бог помагає!
  За вас правда, за вас слава
  І воля святая!"

  ("Кавказ")
#Шевченко #9березня #Кобзар #Україна #ТарасШевченко

Про використання штучного інтелекту в науковій та освітянській діяльності:

·       МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ

·       АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

·       ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна бібліотечно-інформаційна безперервна освіта: майбутнє твориться сьогодні», Славське.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У БІБЛІОТЕЧНО ІНФОРМАЦІЙНІЙ ОСВІТІ ТА БІБЛІОТЕЧНІЙ ПРАКТИЦІ: МОЖЛИВОСТІ, ВИКЛИКИ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

 Олег Сербін, д. н. із соц. ком., віцепрезидент ВГО Українська бібліотечна асоціація, генеральний директор НБУ ім. Ярослава Мудрого Світлана Барабаш, к. н. із соц. ком., учений секретар НТБ ім. Г. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського Олег Сербін зазначив, що питання використання ШІ – це дуже актуальна тема, яка не вперше обговорюється на освітянських форумах. «Використання ШІ в освіті та науці: нові стандарти академічної доброчесності» - дискусійна тема Ярослави Хіміч, к і. н., доцент кафедри артменеджменту та інформаційних технологій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, голови Секції з бібліотечно інформаційної освіти ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Ярослава Хіміч вела дискусію щодо зміни ролі вчителя в епоху ШІ. Зокрема звернула увагу на Закон про академічну доброчесність https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4742-20#Text від 18.12.2025 №4742-IX, спрямований на боротьбу з написанням робіт на замовлення та підвищення якості освіти.

Ярослава Хіміч зосередила увагу на деяких питаннях академічної доброчесності, зокрема наголосила, що З липня 2026 року, (після введення Закону в дію) практика написання наукових робіт на замовлення та реклама щодо написання курсових, дипломних та інших наукових робіт підпадає під його дію. Водночас авторам робіт важливо знати, що все, що використовується штучним інтелектом має мати відповідні посилання із зазначенням програми ШІ, за допомогою якої згенеровано той чи інший матеріал. Варто пам’ятати, що згенерована за допомогою ШІ інформація не є абсолютною істиною. ШІ – це помічник, який сприяє економії часу для розробки рішень. Тому його варто використовувати як інструмент для ідей, а не як остаточне джерело правди. З огляду на стрімкий розвиток цифрових технологій наразі штучний інтелект виступає в ролі помічника та інструмента, позаяк замінити людське мислення, а саме емоційний інтелект, інтуїцію та ін. він не може. ШІ – це партнер, який здатен підсилити можливості людини, а згенерована інформація завжди потребує перевірки.

24 лютого 2026 року – четверта річниця повномасштабного вторгнення рф в Україну

 

24 лютого 2022 року. Це ще одна важлива і болюча дата для кожного українця. У 2022-му зранку сталися перші вибухи від ракет і перші російські танки відкрито заїхали на території суверенної України. Це день, який розділив життя українців на «до» та «після». Це чотири роки болю і втрат, але водночас – чотири роки незламності, хоробрості, сміливості, солідарності та віри у справедливість. У світову історію ця дата, імовірно, увійде як день, коли росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, прагнучи знищити українську державність, культуру, свободу.

Від 2014 року, коли рф окупувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької, Луганської та Херсонської областей,  Україна веде справедливу війну за збереження незалежності, за право на вільний європейський та євроатлантичний вибір, за суверенітет і територіальну цілісність.

Спершу ми мріяли про Європу, а тепер її обороняємо. Україна стала не лише щитом, що тримає оборону перед натиском ворога, а й змінює філософію розвитку всього європейського континенту.

Війна в Україні та за Україну не почалася зненацька. Повномасштабний напад – це чергова спроба зламати Україну. Війна не оминула жодної родини, торкнулася кожного. І кожен проходить це випробування по-різному. Але спільним для багатьох залишається прагнення перемоги, бажання знищити ворога, вистояти та втримати незалежність. Це спонукає до дій та мобілізує зусилля.

У найважчі часи нашої історії українці об’єднувалися для відсічі ворогові, масово ставали на захист рідної землі. Наша готовність до спротиву є вирішальною запорукою перемоги.

Ця війна – це не лише спогади про біль та жахіття, які спричинив безжальний окупант українському народові. Це історія про нашу неймовірну силу, любов та світло, яке запалюється щодня у серці кожного українця.

У лютому 2025 року Верховна Рада України проголосувала за встановлення у країні Національного дня молитви – це день, коли українці незалежно від віросповідання об’єднуються у молитві за свою країну, її народ і майбутнє. Адже молитва завжди була джерелом сили та підтримки для українського народу. У Національний день молитви люди різних релігійних переконань єднаються, щоб разом просити у Бога добра для України.

Це особлива дата, яка нагадує про силу віри та важливість духовної єдності. Дату для цього дня обрали невипадково – це річниця повномасштабного вторгнення росії в Україну – 24 лютого.

Ми пам'ятаємо кожного, хто втратив життя за Україну. Ми продовжимо боротьбу. Ми переможемо.

20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні

 

Сьогодні в Україні вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні, які під час Революції Гідності віддали своє життя за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє країни. Це найтрагічніша дата в історії Революції Гідності.

107 людей — на щиті. Їхня кров на бруківці Інститутської вулиці в Києві зробила те, чого москва не передбачала: не зупинила Україну, а переплавила її у найміцнішу сталь.

Майдан став однією з основ нового українського війська — одразу після протистоянь у столиці перші добровольці вирушили на фронт. Багато хто з них воює і досі.

Сьогодні Небесна Сотня не з нами, на землі. Ці втрати ми ніколи не забудемо.

Сьогодні ми не просто згадуємо.

Ми обіцяємо пам’ятати.

Ми обіцяємо бути гідними їхнього подвигу.

Світла пам’ять Героям.

Слава Україні!

29 січня – день пам’яті Героїв Крут

 

29 січня – річниця бою під Крутами, котрий для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

29 січня 1918 року, українці стримали наступ більшовицької армії на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.

Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

День вшанування пам’яті жертв Голокосту

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау. Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» - таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату. Утім, останній рік війни Росії проти України виразно засвідчив, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення. Необхідний мінімум – активне осмислення та діалог, щоб сприяти постійній свідомості у принаймні значної частини суспільства того, як діють механізми соціальної агресії.

Василь Стус - (1938–1985) видатний український поет, мислитель, правозахисник, символ незламності українського духу

Василь Стус — це голос сумління у світі розхитаних і розмитих понять правди, порядності, честі. 

Євген Сверстюк

Василь Стус — визначний Поет і Громадянин, один з найвидатніших українських діячів ХХ сто­ліття, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, Герой України.

Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року у селі Рахнівка, в селянській родині. Дитинство і юність майбутнього поета минули на Донбасі. Навчався в середній школі м. Сталіно (нині – Донецьк), яку закінчив із срібною медаллю у 1954 році. Продовжив навчання у Сталінському педагогічному інституті, де у 1959 році отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «українська мова і література». По закінченні інституту три місяці вчителював, потім проходив службу в армії.