20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні

 

Сьогодні в Україні вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні, які під час Революції Гідності віддали своє життя за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє країни. Це найтрагічніша дата в історії Революції Гідності.

107 людей — на щиті. Їхня кров на бруківці Інститутської вулиці в Києві зробила те, чого москва не передбачала: не зупинила Україну, а переплавила її у найміцнішу сталь.

Майдан став однією з основ нового українського війська — одразу після протистоянь у столиці перші добровольці вирушили на фронт. Багато хто з них воює і досі.

Сьогодні Небесна Сотня не з нами, на землі. Ці втрати ми ніколи не забудемо.

Сьогодні ми не просто згадуємо.

Ми обіцяємо пам’ятати.

Ми обіцяємо бути гідними їхнього подвигу.

Світла пам’ять Героям.

Слава Україні!

29 січня – день пам’яті Героїв Крут

 

29 січня – річниця бою під Крутами, котрий для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

29 січня 1918 року, українці стримали наступ більшовицької армії на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.

Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

День вшанування пам’яті жертв Голокосту

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау. Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» - таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату. Утім, останній рік війни Росії проти України виразно засвідчив, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення. Необхідний мінімум – активне осмислення та діалог, щоб сприяти постійній свідомості у принаймні значної частини суспільства того, як діють механізми соціальної агресії.

Василь Стус - (1938–1985) видатний український поет, мислитель, правозахисник, символ незламності українського духу

Василь Стус — це голос сумління у світі розхитаних і розмитих понять правди, порядності, честі. 

Євген Сверстюк

Василь Стус — визначний Поет і Громадянин, один з найвидатніших українських діячів ХХ сто­ліття, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, Герой України.

Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року у селі Рахнівка, в селянській родині. Дитинство і юність майбутнього поета минули на Донбасі. Навчався в середній школі м. Сталіно (нині – Донецьк), яку закінчив із срібною медаллю у 1954 році. Продовжив навчання у Сталінському педагогічному інституті, де у 1959 році отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «українська мова і література». По закінченні інституту три місяці вчителював, потім проходив службу в армії.  

14 грудня 2025 року виповнилось 185 років від дня народження Михайла Петровича Старицького

 14 грудня 2025 року виповнилось 185 років від дня народження Михайла Петровича Старицького, який увійшов в українську літературу як прозаїк, поет, драматург, перекладач, актор і режисер, організатор реалістичного професійного театру, культурно-громадський діяч. Відомі твори Старицького: комедійна п’єса «За двома зайцями», соціально-психологічні драми «Не судилось», «У темряві», «Талан», драми «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Особливе значення мають також історичні драми «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка».

МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ

(1840 — 1904)

Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство серед мальовничої природи, вплив діда — 3. О. Лисенка, колишнього полковника, який брав участь у Вітчизняній війні 1812р. і був для свого часу людиною дуже освіченою, "знав добре французьку мову, зачитувався Вольтером та й у душі був вольтеріанцем", — дали перші імпульси до формування його світогляду.

13 грудня день пам"яті Василя Симоненка.( 1935 -1963 )

 «Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України», - писав про поета Євген Сверстюк. Він був першим паростком хрущовської відлиги і першою жертвою системи, яка панічно боялася мислячих людей. 

Василь Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Виростав без батька. За словами Олеся Гончара, «його дитинство чуло ридання матерів, що божеволіли від горя на фронтових похоронках, воно брело за ним скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося його дитинство, коли від запізнілих вибухів десь біля степового вогнища ставали інвалідами діти – ці найбезневинніші жертви війни».

Після закінчення сільської школи Симоненко вступає на факультет журналістики Київського державного університету імені Шевченка. Після отримання диплома працює в редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», «Робітнича газета». Якраз на цей час припадає початок «відлиги», а за тим і пожвавлення культурного та громадського життя.

ДЕ Б ВИ НЕ БУЛИ, ЗАПАЛІТЬ СВІЧКУ ПАМ’ЯТІ!

 

ДЕ Б ВИ НЕ БУЛИ, ЗАПАЛІТЬ СВІЧКУ ПАМ’ЯТІ! 

 Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада. 

Ключові повідомлення

У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні рашисти як спадкоємці того режиму знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Тож сучасна російсько-українська  війна спрямована не тільки на те, щоб знищити незалежність Української держави, але й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю. 

Україна внаслідок Голодомору-геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів.