14 грудня 2025 року виповнилось 185 років від дня народження Михайла Петровича Старицького

 14 грудня 2025 року виповнилось 185 років від дня народження Михайла Петровича Старицького, який увійшов в українську літературу як прозаїк, поет, драматург, перекладач, актор і режисер, організатор реалістичного професійного театру, культурно-громадський діяч. Відомі твори Старицького: комедійна п’єса «За двома зайцями», соціально-психологічні драми «Не судилось», «У темряві», «Талан», драми «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Особливе значення мають також історичні драми «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка».

МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ

(1840 — 1904)

Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство серед мальовничої природи, вплив діда — 3. О. Лисенка, колишнього полковника, який брав участь у Вітчизняній війні 1812р. і був для свого часу людиною дуже освіченою, "знав добре французьку мову, зачитувався Вольтером та й у душі був вольтеріанцем", — дали перші імпульси до формування його світогляду.

13 грудня день пам"яті Василя Симоненка.( 1935 -1963 )

 «Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України», - писав про поета Євген Сверстюк. Він був першим паростком хрущовської відлиги і першою жертвою системи, яка панічно боялася мислячих людей. 

Василь Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Виростав без батька. За словами Олеся Гончара, «його дитинство чуло ридання матерів, що божеволіли від горя на фронтових похоронках, воно брело за ним скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося його дитинство, коли від запізнілих вибухів десь біля степового вогнища ставали інвалідами діти – ці найбезневинніші жертви війни».

Після закінчення сільської школи Симоненко вступає на факультет журналістики Київського державного університету імені Шевченка. Після отримання диплома працює в редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», «Робітнича газета». Якраз на цей час припадає початок «відлиги», а за тим і пожвавлення культурного та громадського життя.

ДЕ Б ВИ НЕ БУЛИ, ЗАПАЛІТЬ СВІЧКУ ПАМ’ЯТІ!

 

ДЕ Б ВИ НЕ БУЛИ, ЗАПАЛІТЬ СВІЧКУ ПАМ’ЯТІ! 

 Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада. 

Ключові повідомлення

У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні рашисти як спадкоємці того режиму знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Тож сучасна російсько-українська  війна спрямована не тільки на те, щоб знищити незалежність Української держави, але й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю. 

Україна внаслідок Голодомору-геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів.

День гідності та свободи

 

Гідність, честь і воля – слова, що вдало характеризують кожного українця.

21 листопада українці знову відзначать День гідності та свободи. Ця важлива дата об'єднує два ключові моменти в історії країни, коли народ відстоював своє право на вільний вибір і демократичні принципи.

Як відомо, це свято заснували ще у 2014 році президентським указом. Саме на цю дату припадали події, які змінювали хід нашої історії. Зокрема, йдеться про дві найбільші революції, які пережила наша держава за роки своєї незалежності. 

Так, 22 листопада відбулась Помаранчева революція, коли українці вийшли з протестами проти фальсифікації на виборах президента 2004 року. Через два місяці мирних акцій було скасовано нечесну перемогу Віктора Януковича, а новим президентом, після повторного голосування, став Віктор Ющенко.

Революція гідності, яка у 2013 році називалась Євромайданом, розпочалась також у листопаді, але 21-го числа. Протести розпочалися через відмову від євроінтеграції й перехід уряду до проросійського курсу.

Зараз ми також маємо відстоювати свою свободу, територію, суверенітет, майбутнє від навали з боку росії.

Сьогодні ми згадуємо минуле, але водночас продовжуємо творити майбутнє – вільне, справедливе та гідне. Майбутнє, де кожен може вільно мріяти та впевнено дивитися вперед із відкритим серцем.

Всі, кому небайдужа доля нашої держави, об'єднують свої зусилля на боротьбу з рф. Нашим обов’язком є віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які постали на захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

Після Перемоги матимемо ще багато роботи на благо України та побудови європейської незалежної та заможної держави. Але вже зараз ми показали, що зможемо цього досягнути.

Хай пам’ять про героїв додає всім українцям сили. Хай у кожному домі палає світло надії. Хай свобода буде нашою щоденною реальністю.

Бути українцем сьогодні – це непростий шлях і вибір. Вибір любити свою землю, берегти свої цінності, стояти за свободу та гідність!

Вітаємо з Днем Гідності і Свободи! Бажаємо Перемоги і нехай ніколи не згасає віра в щасливе майбутнє нашої держави.

Слава Героям! Слава Україні!

Диктант єдності в нашому коледжі:традиція що об'єднує.

В Україні 27 жовтня відзначається День української писемності та мови.

 Сьогодні об 11:00 (за київським часом) в нашому коледжі буде організоване спільне написання диктанту за сприянням UA; Радіо, *Суспільне* Студенти та викладачі коледжу братимуть участь в написанні диктанту.  

Також запрошуємо всіх бажаючих взяти участь в написанні диктанту національної єдності.

 Коротко про цей день:  Отже, день української писемності та мови започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови".

До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця за юліанським календарем. Коли Україна у 2023 році перейшла на новий церковний календар, то дати всіх фіксованих свят змістились на 13 днів. Відповідно, й день вшанування Нестора Літописця та День української мови з 9 листопада перенесли на 27 жовтня. 

Щороку в Україні до Дня писемності та мови проходять заходи, які популяризують українську мову в Україні та за кордоном. Зокрема, традиційно проводять Диктант національної єдності. Авторкою Радіодиктанту національної єдності цьогоріч буде письменниця Євгенія Кузнєцова. Читатиме текст акторка Наталія Сумська.

***

ПАМ‘ЯТІ УКРАЇНСЬКОГО ДИСИДЕНТА

Друзі, у 1985 році в ніч з 3 на 4 вересня у камері-одиночці табірної колонії біля села Кучино, Пермської області РФ помер Василь Стус.

Василь Стус - визначний український поет, мислитель, дисидент, який до останнього подиху боровся проти тиранії. На його долю випало багато страждань, але він залишився чесним і непохитним борцем, людиною з відкритим і хоробрим серцем.

«До самої смерті я буду стояти на захисті правди від брехні, чесних людей від вбивць Ісуса Христа від диявола», - писав він.

28 серпня 1985-го Стус у камері читав книжку, поклав її на горішні нари і сперся на них ліктем. У вічко заглянув прапорщик: "Стус, нарушаете форму заправки постели!".

На поета склали рапорт про те, що він у робочий час лежав на нарах у верхньому одязі і на зауваження громадянина контролера вступив у прирікання.

Стусу дали 15 діб карцеру. Виходячи з камери, Василь сказав співкамернику, що оголошує голодівку. "Яку?" - "До кінця".

2 вересня, зі спогадів Овсієнка, в’язням з робочих камер було чути, що Стуса водили до начальства. Повертаючись звідти, Василь у коридорі зумисне голосно повторював: "Накажу, накажу... Та хоч знищіть, гестапівці!". Овсієнко вважає, що так Стус оповіщав товаришів про погрози новим покаранням.

"Естонець Енн Тарто ввечері забирав готову продукцію (шнури до прасок) з камер і розносив роботу на завтра. 3 вересня близько 17-ї години він почув, що Стус просить валідолу. Наглядач відповів, що нема лікаря. Тоді Енн Тарто сам сказав лікареві Пчельникову, і той дав Стусові валідолу. Отже, йому було прикро з серцем.

У протилежному від карцеру кінці коридору в робочій камері № 7, працював удень Левко Лук'яненко. Коли не чути було наглядача, Левко гукав: "Василю, здоров!". Або: "Ахи!". Василь відгукувався. Але 4 вересня він не відгукнувся. Натомість близько 10 - 11 години Левко почув, що в коридор запасним ходом зайшло начальство", - пригадує Василь Овсієнко.

За офіційною версією, причина смерті - зупинка серця. Однак Овсієнко припускає, що загибель могла настати "від удару карцерними нарами, цілком імовірно, зумисне підлаштовану наглядачами".

Через чотири роки по загибелі Василя Стуса, у 1989-му, проводили ексгумацію тіла письменника, на якій наполягав його син Дмитро. Чоловік відкидає версію про самогубство і погоджується, що батька могли вбити.

«Татове тіло не розклалося, він лежав у робі, а з лівого боку, на тулубі, на рівні грудної клітки була вм’ятина», – стверджує Дмитро Стус.

Василь Стус помер у 47 років. До дня, коли над Верховною Радою замайорів синьо-жовтий стяг залишалось рівно 6 років...

ЛЬОТЧИК , ЯКИЙ ПЕРЕВОЗИВ ПРАХ СТУСА ,ЗАПИТАВ : ЗА ЩО ВІН СИДІВ?- ЗА УКРАЇНСЬКІ ВІРШІ- ВІДПОВІЛИ!

Похований на табірному цвинтарі у с. Борисово Чусовського району Пермської області.

У листопаді 1989 року, завдяки клопотанням рідних і однодумців, поета перепоховали в Києві на Байковому кладовищі.

...

Як добре те, що смерті не боюсь я

і не питаю, чи тяжкий мій хрест.

Що вам, богове, низько не клонюся

в передчутті недовідомих верств.

Що жив-любив і не набрався скверни,

ненависті, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну,

і в смерті обернуся до життя

своїм стражденним і незлим обличчям,

як син, тобі доземно поклонюсь

і чесно гляну в чесні твої вічі,

і чесними сльозами обіллюсь.

Так хочеться пожити хоч годинку,

коли моя розів'ється біда.

Хай прийдуть в гості Леся Українка,

Франко, Шевченко і Сковорода.

Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,

уже не ремствуй, позирай у глиб,

у суще, що розпукнеться в грядуще

і ружею заквітне коло шиб.

Герой України посмертно.

ВАСИЛЬ СТУС

За матеріали з відкритих джерел

29 серпня — День пам'яті українських захисників, які загинули за Україну

 

29 серпня — День пам'яті українських захисників, які загинули за Україну. Цього дня вшановують пам'ять всіх українських бійців — і тих, які загинули у 2014 році під час виходу з Іловайська.

29 серпня 2025 року минають одинадцяті роковини завершення боїв за Іловайськ Донецької області.

У серпні 2014 року під містом Іловайськ розгорнулась одна з найстрашніших битв для української армії у війні на Донбасі. Бої тривали майже місяць з 6 по 29 серпня і увійшли в історію під назвою “Іловайський котел”. 

Тоді українська армія втратила 366 воїнів, десятеро із загиблих були родом із Донеччини. 429 — отримали поранення різного ступеня тяжкості, 300 — потрапили у полон.

"Це було згоріле залізо, тіла загиблих хлопців, речі, все це валялось і деяких хлопців, на жаль, не вдалося забрати. Так як частину техніки, ще до того, як туди зайшли пошукові загони, забрали. А в ній були тіла наших хлопців. І як повідомили потім, начебто, її здали на металобрухт разом із фрагментами тіл", — згадував іловайську трагедію Олексій Юков, який займається евакуацією тіл загиблих. У 2014 році він вивозив полеглих українських воїнів із поля бою біля Іловайська.

Цей день завжди нагадуватиме нам про підступність та віроломність російського агресора, про те, що будь-які переговори із терористами та вбивцями є смертельно небезпечною справою.

 

Хронологія подій оборони Іловайська: