З Днем соборності України

 

Щороку 22 січня ми відзначаємо День соборності України! Це свято проголошує територіальну єдність країни. Під час повномасштабної війни як ніколи важливо знати свою історію.

Що означає День соборності України

22 січня 1919 року в Києві було підписано Акт злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Документ проголошував створення єдиної української держави та об'єднання двох армій.

На жаль, мрія українців про власну вільну країну тоді не збулася. Невдовзі після підписання Акта українські землі знову роз'єдналися, і лише 1991 року наша батьківщина нарешті здобула незалежність. А з 1999 року почали офіційно відзначати День соборності України, який за радянських часів був заборонений.

Головний звичай Дня соборності - об'єднання людей у живий ланцюг. Уперше таким чином українці зібралися 1990 року на честь 71-річчя Акту злуки. Довжина ланцюга становила понад 770 км - від Івано-Франківська до Києва через Стрий, Львів, Рівне та Житомир. Понад 3 мільйони людей взяли участь в акції.

Відтоді "живий ланцюг" став щорічною традицією Дня соборності. У нього навіть збираються українські біженці за кордоном. Також до свята проводять інформаційні заходи, виставки, концерти.

І сьогодні, коли Україна виборює свою незалежність у війні, ідея соборності набуває особливого значення. Єдність усіх регіонів, згуртованість і спільна праця є запорукою нашої перемоги. Соборність – це не лише історія, це наша сучасна відповідь на виклики, які ставить перед нами агресор. Тільки разом ми зможемо відновити територіальну цілісність і забезпечити майбутнє нашої країни як незалежної та демократичної держави.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКІВ ДОНЕЦЬКОГО АЕРОПОРТУ.

 ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКІВ ДОНЕЦЬКОГО АЕРОПОРТУ.

З 2018 року за ініціативою самих кіборгів в Україні 16 січня вшановували пам'ять захисників Донецького аеропорту. Ця важлива пам’ятна дата для України запроваджена з ініціативи українських бійців, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт.

У цей день українці вшановують захисників донецького аеропорту. За витривалість, стійкість та мужність їх нарекли кіборгами. Вони стали символом патріотизму та відданості незалежній Україні. Бійці, які захищали летовище, отримали державні нагороди (деякі – посмертно). 

Боротьба за аеропорт Донецька розпочалася 26 травня 2014 року, коли російські найманці захопили термінали летовища. Українські бійці того ж дня повернули контроль над аеропортом, завдавши терористам нищівного удару. Бойові дії тривали до січня 2015 року та скінчилися лише після повного руйнування терміналів. Понад 200 українських бійців віддали життя за Україну, а 500 – отримали поранення.

Під шквальним вогнем участь в обороні також брали медики та волонтери. Їхні подвиги теж вшановують у День пам’яті Кіборгів.

Бої за Донецький аеропорт - одні з найзапекліших у війні на сході України. Звитяжна оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а їхній подвиг забуттю не підлягає.

Сьогодні наші воїни продовжують стримувати ворога на сході України, тим самим доводячи усьому світові, що українська нація є незламна та непереможна

На жаль, тепер Україна щодня втрачає своїх найкращих синів, своїх героїв-захисників, щодня оплакує та вшановує їхні подвиги та світлу памʼять.

Памʼятаймо, якою ціною відстоюємо нашу

УКРАЇНУ

ДЕМОКРАТІЮ

СВОБОДУ та

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ…

Вічна Слава нашим Героям!

 20 січня 2022 року, спільним Наказом Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України установлено в системі Міністерства оборони України День вшанування захисників Донецького аеропорту відзначати щороку 20 січня.

День гідності та свободи

 

Сьогодні Україна відзначає День гідності та свободи.

Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. 

Помаранчева революція почалася 22 листопада 2004 року під час президентських виборів, на яких нечесним шляхом переміг Віктор Янукович. Українці вийшли на протести проти фальсифікації. Мирні акції тривали 2 місяці, після чого голосування провели повторно. Новим президентом став Віктор Ющенко.

Євромайдан або Революція гідності розпочався 21 листопада 2013 року.

Десятки тисяч людей зібралися на майдані Незалежності, оголосивши безстрокову акцію протесту. Активісти вимагали ухвалення євроінтеграційних законів або відставки уряду.

Згодом протести поширилися на інші міста. А в ніч з 29 на 30 листопада влада спробувала розігнати активістів силовим шляхом, відправивши на Майдан загін бійців "Беркут". Від атаки постраждали переважно студенти.

Перші жертви серед активістів з'явилися 22 січня 2014 року. А дні 18-20 лютого відзначилися найжорсткішою фазою протистояння протестувальників та уряду. Загинула майже сотня революціонерів, яких у майбутньому стануть називати Небесною Сотнею. 22 лютого Янукович утік із Києва, а Євромайдан офіційно закінчився.

Українці довели свою відданість демократії та європейським цінностям. І продовжують відстоювати ідеали свободи під час повномасштабної війни з Росією.

День гідності та свободи 21 листопада було започатковано 2005 року за указом Віктора Ющенка і відзначалося до 2010 року. Однак коли наступним президентом став Віктор Янукович, то він скасував пам'ятну дату. Після його втечі до Росії новий президент Петро Порошенко 2014 року повернув свято.

 

Заміна втраченої літератури 2024

Бабин Яр: Пам'ять і біль, що не зітреться.

Одна з найстрашніших сторінок нашої історії. Бабин Яр – це місце, де замовкли тисячі голосів, але їхня пам’ять лунає крізь покоління. Це не просто трагедія, це рана, яка кровоточить досі, відлунюючи в наших серцях.

У 1941 році упродовж двох днів, 29-30 вересня, в окупованому нацистами Києві був проведений перший масовий розстріл беззбройного цивільного населення.

Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили понад 50 тис. чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні було вбито майже 34 тис. людей, а 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли ще близько 17 тис. осіб.

Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва завдовжки два з половиною кілометри, глибина якої місцями сягала 50 метрів. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 осіб. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Після того, як рів заповнювався двома-трьома шарами тіл розстріляних, зверху їх присипали землею.

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, вбито 100-150 тис. людей – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими».

Ми не можемо повернути тих, кого забрала війна, але можемо і маємо зберегти їхню пам'ять. Це обов'язок перед нашими дітьми – передати їм уроки, що ніколи не мають бути забуті. Кожна історія Бабиного Яру – це нагадування про ціну, яку ми заплатили за право бути вільними.

Цей біль – не тільки про минуле. Це про теперішнє, про нас. Кожного дня ми боремось за свободу, за те, щоб наші діти ніколи не знали, що таке війна і ненависть.

Пам’ятаймо. Шануймо. І ніколи не дамо цій трагедії повторитись.

29 серпня – День пам’яті захисників України

29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Цей день пам’яті загиблих захисників держава започаткувала у 2019 році, встановивши дату 29 серпня (трагічний день, коли РФ розстріляла «зелений коридор», яким українські бійці мали вийти з Іловайського котла у 2014 році).

Серед полеглих військових – митці, історики, підприємці, кулінари, науковці, агрономи, педагоги, спортсмени, студенти, українці чи іноземці. Але всіх об’єднує те, що вони віддали життя за Україну.

Сьогодні у читальній залі коледж студенти першого курсу груп Б-11 з куратором Лаврентьєвою Ларисою Анатоліївною та ОПФ-11 з куратором Терещенко Оленою Василівною переглянули документальний фільм – спецпроект про вихід українських військових з «Іловайського котла» «Мужність, відданість, подвиги та смерть» - це історії про пекельний серпень 2014 року. Це інтерв’ю з тими, чиє життя назавжди змінила Іловайська трагедія. Учасники подій, матері загиблих героїв і військова медсестра розповідають про те, про що більше не можна мовчати – самовіддано та відверто.

168 років із Дня народження Івана Франка .

Іван Франко передусім, відомий повістями “Захар Беркут” та «Перехресні стежки», п'єсою “Украдене щастя”, поемою “Мойсей”. Збірки Франка «З вершин і низин» та «Зів’яле листя» нині входять до обов'язкової шкільної програми, а казку “Лис Микита” так приємно читати. 

Його художня і наукова спадщина налічує близько 50 тисяч творів.

Це була людина «високого розуму», перед пам’яттю якої має схилитися кожен українець. Євген Маланюк свого часу писав:

«Свідомо чи несвідомо, з власного пересвідчення чи з чужого голосу, але кожен, почувши ім'я Франка, здіймає шапку незалежно від свого місця народження. Тут діє інстинкт величі»

Іван Франко був надзвичайно мудрою людиною. Часто підіймав питання єдності українців та мови як коду нації.

«Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів... А мова, мова росте елементарно, разом з душею народу. Українська мова – то для мене такий любий домашній убір, в котрім всякий показується іншому таким, яким є. Українська мова – то мова мого серця.

  Шана та світла пам’ять.

 українському генію!

    @Олег Вишняк