22 ЛИСТОПАДА 1722 – народився Григорій Сковорода, видатний український просвітитель-гуманіст і філософ. Іменем Сковороди названо село Сковородинівка, Золочівського району Харківської області; вулиці в Києві, Харкові, Полтаві, Одесі та інших містах; Харківський педагогічний інститут та Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет також мають ім'я Сковоро

14 ЖОВТНЯ: ПОКРОВА, ДЕНЬ КОЗАЦТВА І ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

            З ДНЕМ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА! 

З давніх часів на нашій землі не було для чоловіка вищої оцінки його доблесті та мужності, ніж порівняння з козаком. Тож, козаки зі свято Вас!

     14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України. Прийнято вважати, що 14 жовтня 1942 року була створена УПА. Ця дата була закріплена постановою Української Головної Визвольної Ради від 30 червня 1947 року і її прив'язка до свята Покрови, покровительки козацького війська, мала на меті показати тяглість історії українського війська від доби Гетьманщини.

        Усі ці свята дуже взаємопов’язані  і виникали послідовно. 14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». 

        Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо. Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. 

        Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова. Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу. 

        Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки. Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті. Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України.

День пам`яті жертв Бабиного Яру

            

Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту.

            29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб.

        Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

        Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.

        За радянських часів про страшну подію воліли мовчати. Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який 29 вересня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського і українського народів». Бабин Яр поряд із Освенцімом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.

               Пам'ять про трагедію Бабиного Яру вшановується в Україні на державному рівні й є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру.

ДЕНЬ МИРУ

 ДЕНЬ МИРУ В УКРАЇНІ: ЩО ЦЕ ЗА СВЯТО

21 вересня 2020 року традиційно День Миру буде відзначатись як день всесвітнього припинення вогню та відмови від насильства. Цього дня всі держави та народи мають дотримуватись перемир’я.

Для декого мирне життя – це реальність, але у сучасному світі для багатьох людей –це, на жаль, лише мрія. 

День миру: історія свята 

Щорічно День миру відзначається 21 вересня. Цю дату ухвалила Генеральна Асамблея у 2001 році. Свято має на меті глобально припинити вогонь та відмовитись від насильства. Генеральна Асамблея закликає всі держави та народи дотримуватись перемир'я протягом цього дня. 

День миру починається з удару в Дзвін Миру, який встановлений у західній частині саду перед будівлею Секретаріату.

Генеральний секретар ООН перед першим ударом у дзвін виступає із закликом до народів всього світу задуматися над значенням миру. Після хвилини мовчання Голова Ради Безпеки також виступає із заявою від імені членів Ради.

День миру в Україні

День миру в Україні відзначається з 2002 року, коли 5 лютого був підписаний відповідний указ. 

У 2014 році, коли в Україні почалась російсько-українська війна, в багатьох містах світу Хода миру була присвячена миру в Україні та протестами проти агресії РФ.

Відтоді в країні не наставав День миру, навіть 21 вересня. 

Емблема

Як емблему до Дня Миру використовують зображення білого голуба, який тримає у дзьобі гілку оливкового дерева. Вперше цей символ представили на всесвітньому конгресі прихильників миру, який проходив у Парижі в 1949 році. Її авторство належить художнику Пабло Пікассо.

Мотивом створення емблеми є біблійна легенда про те, що Господь в знак примирення після великого потопу прислав до Ноєвого ковчега 

1856, 27 серпня – у селі Нагуєвичі на Львівщині народився Іван Франко – письменник, поет, учений, громадський і політичний діяч.

За 40 років творчого життя кожних два дні виходив новий твір письменника (вірш, новела, повість, роман, монографія тощо), щороку видавав 5-6 книжок.

Навчаючись у гімназії виявляв феноменальні здібності: міг майже дослівно переказати розповідь вчителів на заняттях. Тоді ж зібрав величезну бібліотеку з понад 500 томів. Був скромним і неговірким, сидів на останній парті, мало спілкувався з однолітками.

Пережив три арешти. Після другого (1880) ледь не помер від голоду. За тиждень написав повість «На дні», на останні кошти відіслав її до Львова і декілька днів жив на гроші, які знайшов. Знесиленого і непритомного, його знайшов та приютив старий служитель готелю.

У 1893-му захистив у Відні докторську дисертацію. Хоча, коли в 1907-му пробував очолити кафедру у Львівському університеті, то на свій лист навіть не отримав відповіді.

Знав 14 мов. Писав твори не лише українською, а й польською, німецькою, іншими мовами. Перекладав українською з 48 мов, у тому числі східних. Сучасники називали його «академія в одній особі».

Іван Франко – співзасновник першої української політичної партії – Русько-Української радикальної партії (1890) і її перший голова (до 1898-го).

Став ініціатором того, аби в Галичині населення називало себе українцями, а не русинами. «Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без офіціяльних кордонів…», писав він у листі до молоді в 1905-му.

Попри широко рекламований радянською критикою ярлик атеїста, Іван Франко залишався глибоко віруючою людиною. Хоча до церковних догм ставився критично. Виріс у побожній родині, досліджував Святе Письмо, співав при службі Божій, товаришував із галицькими священиками, мав приязні стосунки з митрополитом Андрієм Шептицьким. А його переклад біблійної «Книги Буття» досі залишається найбільш точним перекладом цієї частини Біблії українською мовою.

Останні 7 років провів із паралізованою правою рукою, через що довелося писати лівою або диктувати твори помічникам.

Іван Франко номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури. В 1916-му референт Королівської академії наук мав зробити доповідь Нобелівському комітету про вагомість вкладу українця в літературу. Однак премію вручають восени і прижиттєво. Франко помер за кілька місяців до можливого тріумфу.

Помер 28 травня 1916-го. Через бідність і нестачу грошей на окрему могилу, ховали його в чужій вишиваній сорочці, в «позиченій» ямі на шість домовин. І лише через 10 років Франка перепоховали в окремій могилі.

Друкована спадщина Каменяра сягає 50 томів «Зібрання творів»(але то лише третина написаного).

#ЦейДеньвІсторіїУкраїни #ІванФранко

23 серпня День Державного Прапора України.

ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ