153 роки від дня народження Лесі Українки.

25 лютого 1871 року народилась Леся Українка, справжнє ім’я якої - Лариса Косач – геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка. Її вірші вчать ще змалку, тож здавалось би, що ми знаємо про цю поетесу все. Адже про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують… Та насправді ми зовсім не знаємо Українки. Тож зараз я спробую трішки пролити світла на життєві таємниці феномену, який можна назвати «Ucrainka incognita».

Мало хто знає, але якби Леся жила в наш час, її б однозначно назвали дитиною індиго.

В дитинстві Леся була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. До прикладу, дівчина навчилась читати ще в чотири роки, крім того, поетеса знала 7 мов – українську,французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. При чому казала, що французькою спілкується краще, аніж російською.

Мало хто знає, але Сергій Мержинський, кому був присвячений знаменитий лист «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», не відповідав Лесі взаємністю.

Він сприймав їхні стосунки як дружні, а то й ділові. І коли Українка йому освідчилась, холодно відповів «Ні…» 

Справжню суть і глибину своїх почуттів вона вихлюпнула на папір у ніч на 18 лютого 1901 року, написавши біля ліжка вмираючого Сергія Мержинського поему «Одержима». 

І, навіть відходячи у кращий світ, Мержинський, замість очікуваних слів освідчення, прохав Лесю попіклуватись про інакшу жінку, яку він насправді кохав.

Мало хто знає, але деякі дослідники творчості Українки вважають, що у неї був роман з іншою видатною жінкою того часу – Ольгою Кобилянською.

Леся і справді підтримувала тісні взаємини з Кобилянською, проте їх радше можна назвати дружніми, аніж любовними.

Мало хто знає, але збереглось унікальне листування Лесі Українки, з якого можна повніше зрозуміти її єство.

Цікава цитата:

«КОЖНА ЖІНКА, ЩО СЕБЕ ПОВАЖАЄ, НЕ ПИШЕ НІКОЛИ ЛИСТА ТОГО ДНЯ, КОЛИ ВОНА ОБІЦЯЛА».

Мало хто знає, але хворобливу і тендітну Лесю Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві».

Мало хто знає, але існує астероїд, названий на честь поетеси.

Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 

 Автор:Олег Вишняков

20 лютого вшановують День Пам'яті Героїв Небесної Сотні

20 лютого 2024 року - десята річниця вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні. Людей, які загинули у боротьбі за ідеали демократії та європейське майбутнє

    Щорічно 20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні відповідно до Указу Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні". Цей день став символом вшанування людей, які віддали свої життя за вільну та незалежну Україну.

    Ця дата стала трагічною сторінкою в історії України, коли мирні протести на Майдані перетворилися на кровопролитну боротьбу за майбутнє країни. 

    20 лютого в самому серці Києва відбулася одна з найбільш кривавих сторінок українського суспільства, протистояння між протестувальниками та силовиками режиму Віктора Януковича.

             Герої Небесної Сотні

    Небесна Сотня - це 107 учасників Революції Гідності та активістів Майдану, які були вбиті. Назва "Небесна Сотня" виникла на фоні структурних одиниць Самооборони Майдану – поділу на сотні. Цей термін вперше з'явився під час прощання із загиблими на київському майдані 21–22 лютого 2014 року, коли поетесами Людмилою Максимлюк і Тетяною Домашенко були написані вірші, у яких згадувалася "Небесна Сотня". Вже згодом це словосполучення використовували в різних ЗМІ та інтернет-ресурсах.

    Герої, які до останнього вдиху боролися за майбутнє держави були різні за віком, національністю, освітою, статтю, релігійними та політичними поглядами. Серед них були люди різних поколінь: від 82-річного Івана Наконечного до 17-річного Назара Войтовича. Всіх їх об’єднувало спільне бажання - жити у демократичній європейській країні, бути господарями на рідній землі.

Золотий Тризуб на синьому щиті! Герб України.

    Сьогодні в Україні відзначають День Державного Герба.

    Ось декілька цікавих фактів про герб:

✔️Тризуб поєднав сучасну Україну з Київською Руссю. Це родовий знак Рюриковичів. Він був позначений на їхніх печатках, посуді, монетах. 

✔️Існує понад 40 версій значення тризуба. Одні з найпопулярніших– сокіл, голуб, зашифроване слово "воля" та символ триєдиності світу. 

✔️Перші згадки про нього з'являються ще в І столітті. 

✔️Найбільший герб розташований на території Івано-Франківської області. Він викладений з білого гірського каменю воїном УПА на місці боїв повстанського війська проти більшовицької армії. Зображенню вже більше 70 років. 

✔️В радянському союзі він потрапив під переслідування, як "націоналістичний знак". Ті, хто його використовував були жорстоко покарані. Нині кацапському двоголовому орлу й досі ніщо так не завдає болю, як вістря українського тризуба!

Сьогодні-день пам'яті Героїв Крут

«На Аскольдовій Могилі Поховали їх — Тридцять мучнів українців, Славних молодих... На Аскольдовій Могилі Український цвіт — По кривавій по дорозі Нам іти у світ…» Сьогодні – День пам’яті Героїв Крут. 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, відважні курсанти військової школи, студенти і гімназисти намагалися зупинити страшну більшовицьку навалу під проводом полковника Михайла Муравйова. Близько 400 чоловік проти 4000. І попри те, що сили були більш ніж нерівні, українці все одно йшли у бій. Вони мали надзвичайно високу мету – відстояти право українського народу жити у власній державі. Бій тривав до вечора. Майже всіх, хто охороняв станцію Крути, вбили або поранили. Почався відступ. Частина студентської сотні – 27 чоловік – потрапила в оточення ворога. Відважні хлопці, так, саме хлопці, бо наймолодшим було по 16 років(!), все одно продовжували захищатися. Але ніщо вже не могло врятувати їх. Червоногвардійці, які втратили у бою близько 300 солдатів, були надзвичайно розлючені. Вони спочатку знущалися, а потім розстріляли полонених студентів. Кажуть, що перед смертю учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини почав співати «Ще не вмерла Україна» і решта студентів підтримали його спів. Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі. За радянських часів могили відважних хлопців були зруйновані, а їхній подвиг замовчували. Та зараз ми з вами маємо пам'ятати про нього та цінувати ту щиру відвагу, що споконвіку притаманна українській молоді. Друзі! Юні українці, що понад усе ставлять свою Батьківщину – найбільша цінність держави. Саме ці люди готові діяти, коли інші думають, що виходу немає. Нехай приклад полеглих Героїв завжди нагадує їм та нам, що ціна незалежності – надзвичайно велика і лише ми можемо відстояти її. Віримо. Пам'ятаємо. Цінуємо

ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ.

 

🇺🇦 Щороку 22 січня ми відзначаємо День Соборності України, в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

💛💙 Цей день завжди був одним із найважливіших для нашої держави, а тепер і поготів. Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Цілісність нашої країни буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. 

💛💙 Цього року День Соборності 

проходить під гаслом "Наша єдність- наша зброя".

💛💙 Слава Україні! Слава Героям! Слава ЗСУ! Разом до Перемоги! 🇺🇦

#День_Соборності_України

#бібліотека коледжу#студенти#викладачі# #читання

Пам’ять про Голодомор важлива не лише як данина тим, хто загинув і був убитий комуністичним режимом, а й через те, що, на жаль, непокараний злочин завжди повертається.

       Панно Ольги Собкович з Черкащини "Зламаний колос. Немовля, життя якого обірвалося".

 (Фото Галини Куц.) 

      У четверту суботу листопада українці по всьому світу вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років,і масових голодів 1921-1923 та 1946-1947років. 2023 році День пам’яті жертв Голодоморів припадає на 25 листопада. У цей день о 16.00 відбудеться Загальнонаціональна хвилина мовчання. Цього року країна вдруге вшановуватиме жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані. Сьогодні студенти разом з викладачем Мариною Олексіївною Довбнею провели захід приурочений пам'яті жертв цієї страшної трагедії.З цікавою та змістовною розповіддю виступила викладач коледжу Петришин Марія Данилівна.

14 листопада 1912 року народився український поет,перекладач,літературний критик Андрій Самійлович Малишко..(1912-1970)

«Україно моя, мені у світі нічого не треба, тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти», - писав Андрій Малишко. Саме цього дня у 1912 році він з’явився на світ в Обухові, що на Київщині. Популярність дісталася Малишку легко. Він видав сім збірок поезій. Написав тексти таких рідних нам пісень: «Знову цвітуть каштани», «Пісня про Київ», «Як на дальнім небосхилі», «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі», «Вчителька» тощо. Сам Малишко якось розповідав, як отримав свій перший орден – «Знак пошани». Причепив його просто на сорочку-вишиванку і поїхав у рідний Обухів похвалитися перед земляками. Після перших обіймів з батьком, той став розглядати орден. Спитав: – За що ж, сину, честь така? – За роботу, за вірші, тату!» – відповів Малишко. У відповідь батько прошепотів: - Дурний ти, Андрію! Ніколи за справжні вірші орденів не давали. Каторгу – да. Солдатчину, як Шевченку нашому, – було. І кулю – теж. Тільки не бляшанки ці, не цяцьки. Цю розмову Андрій запам'ятав. Батько озвучив лиш те, що поет відчував давно. На похороні Володимира Сосюри в січні 1965-го Андрій Малишко виступив із промовою, посеред якої йому вимкнули мікрофон: - Холодно тобі зараз, поете?! І сніг над тобою іде дуже холодний. Над твоєю труною, у цей холодний зимовий день, ми клянемось, що будемо любити свою мову, свій кароокий народ, як ти заповідав у своєму вірші «Любіть Україну!»... І хай дурість кретинів і невігласів, яка вкоротила тобі життя після написання цього вірша, зів’яне над могилою великого українського поета! Бачте, Андрія Малишка немає з нами вже майже пів століття. Але ми з вами дуже багато ще не знаємо про видатного українського поета, якого хотіли показати зразковим рупором тоталітарного режиму... автор публікації Олег Вишняков.