Шановні Будівельники!Колеги та студенти!Щиро вітаємо з професійним святом! Бажаємо щоб наша професія завжди була затребувана і її цінували, хай буде розвиток, натхнення та бажання будувати шедеври, робити життя комфортнішим та красивішим!!

 З Днем будівельника сьогодні

Вітаємо щиро, від душі.
Майбутнього фундамент новий
Закласти швидше поспіши!
Роботи буде хай багато,
Як троси, нерви хай міцні,
Хай буде затишно у хаті,
І тісно грошам в гаманці!

Щасливе майбутнє країні
Будуймо!
Величні будівлі для неї
Муруймо!
І в бізнесі завжди вершин
Досягаймо!
Зі святом сьогодні всіх зодчих
Вітаймо!

Роковини від дня страти Миколи Вороного.

Десятиліттями замовчувалася правда про цілу плеяду тих, хто з безмежною відданістю служив рідному народу. І з-поміж мільйонних жертв України як одна з найважливіших у нашій пам’яті живе й житиме вічно постать Миколи Вороного. Він був талановитим поетом і критиком, істориком і діячем українського театру, знавцем світової драматургії, перекладачем, актором, режисером та журналістом.

З 1920 року – в еміграції. А з 1926-го – знову в Україні. По поверненню займався не політикою, а виключно мистецтвом – викладав у Харківському музично-драматичному інституті, згодом працював у Києві у Всеукраїнському фотокіноуправлінні тощо.

Суто гуманітарна та педагогічна діяльність Вороного не завадила більшовицькій владі висунути йому обвинувачення як… польському шпигуну. Перший арешт Миколи Вороного мав місце у 1934, але тоді все ніби минулося.

Письменника було лише вислано на Одещину. А у 1938-му стався другий арешт і тепер вже – скороспішний смертельний вирок. 7 червня 1938 Вороний був розстріляний разом з групою селян за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області.

Вороний усе своє творче життя прагнув підняти українську літературу до вершинних досягнень європейської та світової літератури, до тодішніх найкращих здобутків закордонної естетичної думки. Йому був близький духовний світ Шеллінга та Бодлера, Шопенгауера та Верлена, Спінози й Ніцше, а українські велети думки Тарас Шевченко та Михайло Драгоманов надихали Вороного ще з юнацьких років до вірного та чесного служіння рідному народові.

Величезний вплив на формування світогляду Вороного мали крім Франка такі корифеї театру, як Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Панас Саксаганський, Микола Садовський, а також видатні реформатори національного театру Лесь Курбас і Микола Куліш.

Дух непокори, дух сподоби живе в серці тільки тої людини, яка усвідомила себе сином рідної землі, рідного краю і не приспаним рабом, а вільним орлом". І це найсвятіше почуття "живить надію, певну віру в ідеали" Про це святе почуття людини і йде мова в одному найпатріотичніших творів – поемі "Євшан-зілля".

«Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані пробувати!»

        Автор:Олег Вишняк.

ВЛАДИСЛАВ ГОРОДЕЦЬКИЙ. 161 років від дня народження.

  

 23 травня (4 червня) виповнилося 161 років від дня народження архітектора, спортсмена, мисливця Лєшека Дезидерія Владислава Городецького. 

   «Архітектор В. Городецький з надзвичайною вигадливістю й заощадливістю використав ділянку садиби, влаштувавши не тільки декоративний садочок з фонтаном і "альпійською гіркою", але й належні служби, сховавши їх під пандусом в’їзду, підгірною стіною та в сутеренах самого будинку: комори, дров’яники, винні погреби, льодовні, екіпажні, стайні, кучерські, навіть корівники – по одному комплекту на кожну з кращих горішніх квартир. Дивовижний будинок!» Дмитро Малаков (цитата з видання: Владислав Городецький (1863–1930): бібліогр. покажч. Київ. 1999. С. 5). 

Вишивана душа мого краю

 

    Щороку в третій четвер травня Україна відзначає унікальне національне свято – День вишиванки. Це свято самобутнє і не прив'язане до жодного державного чи релігійного.Утім мільйони українців саме цього дня дістають із шафи національне вбрання – вишиванку, і йдуть у ній на роботу, в коледж чи до школи. Цього року День вишиванки припадає на 16 травня.

    Вишиванка — це символ здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, порядності й чесності, любові та святковості; крім того, вишиванка – це ще й оберіг. Символіка вишивки залежала від того, кому призначалося вбрання: парубкові-нареченому, чоловікові чи хлопцеві.

    Традиція святкування Дня вишиванки виникла ще у 2006 році. Ідея цього свята належить письменниці та журналістці Лесі Воронюк. Вона, тоді ще студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, запропонувала своїм однокурсникам та викладачам вибрати один день та усім разом одягти вишиванки на пари. Її надихнув одногрупник Ігор Житарюк, який завжди ходив на навчання у вишиванці.

    Спочатку ідею дівчини підтримало кілька десятків студентів і викладачів. Згодом свято розрослося до всеукраїнських маштабів.Вже в 2011 році був встановлений рекорд за кількістю людей у вишиванках одному місці .На центральній вулиці Чернівців Зібралося чотири тисячі людей у вишиванках.А зараз Всесвітній день вишиванки відзначають у понад 50 країн світу.

День пам’яті і перемоги над нацизмом

Сьогодні - День пам’яті і перемоги над нацизмом.

Із оголошення повітряної тривоги, пуску ракет і шахедів розпочався цьогоріч в Україні День пам’яті та примирення. Під прицілом рашистів- життя українців та енергетичні обʼєкти. І нічого святого, людяного- ні памʼяті, ні примирення…

Друга світова принесла горе і страждання майже в кожну українську родину! Моя родина – не виняток. Про страшну війну я пам’ятаю з розповідей свого діда.

Для людей всього Світу вже достатньо часу минуло, щоб переосмислити й проаналізувати події Другої світової війни, щоб докорінно зруйнувати радянсько-совкові міфи про неї.

Друга світова - не про «пабєду», яку присвоїла собі росія. А про загибель мільйонів людей різних країн і віросповідань, яких знищив фашизм.

8 травня 1945 року – це точка відліку закінчення жорстокої війни і перемоги над нацизмом. Це про шість страшних років в історії людства!

Цей день нагадує про катастрофічну війну з усіма її наслідками, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними. Про тисячі вбитих, закатованих, незнайдених й заморених. Тих, хто поліг на полі бою, в окопах чи під час бомбардувань міст і сіл, де жили мирні люди.

Це про обірване життя майже 75-ти (!) мільйонів людей різних рас і націй, чоловіків і жінок, воїнів і мирного населення, дітей і літніх людей. Загинуло майже 8 мільйонів українців – це чверть усього тогочасного населення України.

Згадуючи героїзм українців у боротьбі з нацизмом, такий же героїзм ми бачимо сьогодні в українських воїнах, які виборюють майбутнє нашої країни, Європи і всього Світу.

Три роки поспіль цю історичну дату всі ми переосмислюємо з глибоким трагізмом та незламною вірою. росія хоче примусити нас писати нову історію нашої держави кров’ю і болем, стогоном поранених, сльозами сиріт і плачем вдів. Дві страшні війни. Тоді і зараз. 8 травня 1945 року - закінчення жорстокої війни і перемоги над нацизмом. Прийде час і ми напишемо ще одну дату – Перемоги України над рашизмом!

Слава Героям!

ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА. ПАМ'ЯТАЄМО.

38 років тому, в ніч на 26 квітня 1986 року, сталася аварія на Чорнобильській АЕС.  

   На 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Чорнобильська катастрофа 1986 року змінила історію України і Європи та вплинула на життя тисяч людей, на екологію нашої планети. 

На Чорнобиль журавлі летіли, 

З вирію вертались навесні. 

Як сніжиця, попелище біле 

Розвівалось в рідній стороні. 

Там згоріли гнізда і гніздечка, 

Поржавіла хвоя і трава, 

Журавлина крихітна вервечка 

Напиналась наче тятива. 

Не було ні стогону, ні крику, 

Тільки пошум виморених крил. 

Журавлі несли печаль велику, 

Наче тінь невидимих могил. 

Не спинились птиці на кордоні, 

Де сягає атомна яса, 

І дивився батько з- під долоні, 

 І ридала мати в небеса. 

На Чорнобиль журавлі летіли, 

З вирію вертались навесні... (Дмитро Павличко) 

  

9 березня 2024 року, виповнюється 210 років від дня народження національного і світового генія, поета, художника, громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка.

 

.
Шевченківські дні - дві дати, що підпадають на роковину народження і смерті Тараса Григоровича Шевченка. Щороку в Україні їх відзначають 9 та 10 березня.
 

Він є творцем ідентичності українського народу та знаковою постаттю національної пам'яті України. Його творчість сприяла розвитку й встановленню нової української літератури. Усього нараховується близько 835 художніх творів, створених Т. Шевченком, які дійшли до сьогодення. Тарас Шевченко для українського народу не лише геніальний поет. Він — його сумління, совість, бунтівний розум, його ніжне щире серце, сповнене великою любов'ю і безмежним стражданням. Ось чому його люблять і шанують усі — незалежно від віку, естетичних уподобань, ідейних позицій.