ВЕЛИКДЕНЬ.

 

Залежно від руху пасхалій на середину квітня припадає найбільше весняне свято-Великдень. День Воскресіння Ісуса Христа збігається з давнім дохристианським святом приходу весни. Ритуальними стравами Великодня були неодмінно пшеничні та сирні бабки, паски,  варені білі яйця та крашанки, м’ясні страви.

За пасхаліями Великдень Святкується в першу неділю після весняного повного місяця. Рідко може збігатися зі святом  Благовіщення (7 квітня),але ніколи не буває раніше за нього

Яйце, як символ початку світотворення, зародок життя, посідає у великодніх святах одне з найважливіших місць. Це – символ самого свята. Віра в магічну силу весняного яйця притаманна багатьом народам світу. На території України археологи знаходять глиняні фарбовані крашанки, що свідчать про дохристиянське походження свята.

Писанки розписували переважно жінки, дівчата. У народних віруваннях розписане чи пофарбоване й освячене яйце наділялося надзвичайною здатністю оберігати людей від злих сил, сприяти любові, здоров’я, берегти від пожежі, допомагати росту рослинності. Яйце для писанки не варили, зберігаючи в ньому зародок життя. Писанкою не грали в «навбитки», не котили з пагорба. ЇЇ дарували і берегли до наступного свята.  Дарували дівчата парубкам як запоруку вірності, хрещеникам як оберіг, дітям на щастя. Писанок у родині виписували багато. на Поділлі найчастіше копу-шістдесят.