14 грудня 2025 року виповнилось 185 років від дня народження Михайла Петровича Старицького

 14 грудня 2025 року виповнилось 185 років від дня народження Михайла Петровича Старицького, який увійшов в українську літературу як прозаїк, поет, драматург, перекладач, актор і режисер, організатор реалістичного професійного театру, культурно-громадський діяч. Відомі твори Старицького: комедійна п’єса «За двома зайцями», соціально-психологічні драми «Не судилось», «У темряві», «Талан», драми «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Особливе значення мають також історичні драми «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка».

МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ

(1840 — 1904)

Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство серед мальовничої природи, вплив діда — 3. О. Лисенка, колишнього полковника, який брав участь у Вітчизняній війні 1812р. і був для свого часу людиною дуже освіченою, "знав добре французьку мову, зачитувався Вольтером та й у душі був вольтеріанцем", — дали перші імпульси до формування його світогляду.

13 грудня день пам"яті Василя Симоненка.( 1935 -1963 )

 «Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України», - писав про поета Євген Сверстюк. Він був першим паростком хрущовської відлиги і першою жертвою системи, яка панічно боялася мислячих людей. 

Василь Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Виростав без батька. За словами Олеся Гончара, «його дитинство чуло ридання матерів, що божеволіли від горя на фронтових похоронках, воно брело за ним скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося його дитинство, коли від запізнілих вибухів десь біля степового вогнища ставали інвалідами діти – ці найбезневинніші жертви війни».

Після закінчення сільської школи Симоненко вступає на факультет журналістики Київського державного університету імені Шевченка. Після отримання диплома працює в редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», «Робітнича газета». Якраз на цей час припадає початок «відлиги», а за тим і пожвавлення культурного та громадського життя.